Згадуючи маму
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • Будівничий соборів наших душ
    На жаль, нині у школі прозу видатного українського літератора Олеся Гончара вивчають дуже стисло. Але він — саме той письменник, котрий своїми емоційно насиченими текстами підкреслює загальнолюдські цінності, спонукає до всебічного розвитку.
  • До 100-рiччя вiд дня народження Олеся Гончара: улюбленi цитати
    «Дорожіть днем — ось що я вам скажу, молоді! Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе — хто іскрить! … Зоставте ж слід…Не бляшанку з-під шпротів, покинуту на Скарбному, не купу сміття, а таке, щоб людей радувало — близьких і далеких… Дорожіть, дорожіть миттю, синочки! Бо ГЕСи плануються, все на світі планується — не планується одна тільки смерть» («Собор»)
  • Гончар у моєму житті
    Собор душі… Коли я вперше почула цей вислів, то навіть не знала, кому він належить. Собор — це християнський храм, куди приходять люди, щоб очистити свою душу. Це добро, краса, сама чистота й духовність. Духовні цінності не можна вимірювати їжею чи речами, адже нашим душам потрібні любов, доброта, милосердя, тобто все, що робить людину кращою, піднімає над мізерним і буденним у вищі сфери духу.

Згадуючи маму

господиня— Харашо Марусє: захотєла борщ сваріть, вишла в огород, там картошкі накопала, там зєлєні нарвала, там морковку видєрнула, пєтушка зарубіла. Всьо под рукой. А тут — утром в субботу часов в сємь встань, сході на базар, купи всьо, домой сумку пріволокі...

Хорошо Марусі! Восени виглядай, як почнуть орати на нашому кутку. Бо як не прослідкувати та не всунути у кабіну Петрові могорич, то так і будуть незаорані шматки біля садку та колодязя. А ще ота межа біля Мишка — все її норовлять підрізати, підрівняти. Мало того, що стежки пошти немає, так ще й люцерку під горою переорють... Там управляйся, а там прислухайся — чи не гуде, чи не заїхали вже від Швидченок, а мо’, уже й біля Нюрочки розвертається трактор.
Хорошо Марусі! Хвіртку замотала, двері в літню кухню закрила, апарат установила — і тільки міняй банки та води холодної у корито підливай. Вариться самогонка. Найстабільніша сільська валюта. І Петрові за оранку, і в олійницю чвертку взяти, і як жом привезуть, то шоферові треба дати...
Хорошо Марусі! Сніг зійшов — можна город планувати. Капусту внизу, або від Мишка, або від Нюрки, аби недалечко воду з криниці носити. Капуста така, не поллєш — не збереш. А під горою картошку. В тім годі попід садком була, то треба міняти. Зразу за картошкою — моркву і цибулю, отам латочку огірків, ближче до колодязя, щоб із бочки поливати, а сюди помидори, вони не так води просять. А тут рядків сім маку. Гарбузи за Мишком цього году посадимо. А кукурудзу, де її приткнути? Може, отам попід горою скраю від Нюрочки? А картошки тут трішки, а то біля Постоєнка? А ще ж кабачата, чорнушка, перець... І без картошки дома не обійтись, то, мо’, дома тільки скороспілку? Хай йому грець! Голова вже болить від того планування! 
Хорошо Марусі! У Миколи коні під рукою, як підтряхло — вже волочить! Правда, він із тими боронами і на Нюрчиному погарцює, і ще де по селу пройде. І скрізь пляшка. Грошей не дають, немає такого понятія. Увечері не прийде, приповзе... І цілу ніч колошматитиметься: де і з ким була? Господи! Та вона з чотирьох на ногах: хліб замісила, корову здоїла, пиріжків наліпила, курей відкрила, їсти насипала, хліб посадила, суп зварила, пиріжки поставила... А на вісім на наряд. Сьогодні силос відкривали. Так набехкалася тим ломом, що руки крутить, у животі болить...
Хорошо Марусі! У галіреї на сонечку перець проростає, і помидори. Ще день-два, можна на навозі парник робити, рами прошлогодні підлампічити — от і буде своя розсада. І картошку з погреба витягти. Мабуть, у літню кухню, там єслі що — протопити можна, та і два вікні, сонечко вигріє. І провірити гарбузи, чи не потрухли. І десь же мак був! А ще в Мотьки попросити сливок. Такі вони гарні у банках! А ті, що в бочку, треба свої садити: вони м’ясисті, не лопаються, он чотири відрі за зиму з’їли!
Хорошо Марусі! Спасіба, діти на майські приїхали, відсадилися! Там ще помидори потикати, капусту пізню. І все. Щитай, з огородом упоралися. Дві квочки сіли, то загородки зробити у садку, хай би і так гуляли, так підуть за Мишка, а там то коршун, то лисиця. Ні, треба у дворі держати поки малі. І пшона купити! От дурна голова! Забула Зіні заказати, а до нас у лавку чи привезуть?!
Хорошо Марусі! Цілісіньке літо на ланці, буряки і їй, і дітям сняться. І три вгороди: біля хати, добавка біля Постоєнка і Мишко свого половину віддав. Коли їх полоти?! А тут ще й жук пішов. І блоха на капусті! Кажуть, дустом не можна травити. А чим? Отам під клітками осталося трохи у банці, то завтра пройдусь віничком.
Хорошо Марусі! Пєтушки на Петра і Павла такі, що можна різати. І скороспілка гарненька зав’язалась, і цибулька, і бурячок свої, та і морква свіжа, правда, як мишині хвостики, а кропу он цілий лан! Буде борщ з усього свіжого. Перцю можна і прошлогоднього взяти. Правда, капуста чогось не зав’язалась. Може, Зіна з району привезе? А як ні, то он, у Лишохваєвому садку квасцю нарву, буде зелений!
Хорошо Марусі! Все своє!

Любов ФИЛЕНКО

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Реклама

ЛОГОТИПчик

Погода

Новини в Україні

Канал не знайдено

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
161
1801
5450
13924
31483
114877
1479892

Прогноз
1824

12.20%
5.86%
14.67%
0.52%
0.39%
66.36%
Online (15 minutes ago):50
50 guests
no members

Ваш IP:54.224.103.239