ЯК НЕ ПРОСПАТИ РIЗДВО?
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • Папа Римський закликав свIт змIнити «Отче наш»
    Папа Римський Франциск закликав вірян в усьому світі переглянути переклад молитви «Отче наш». Про це повідомляє The Daily Mail.
  • IсторIя сповIдI: до чого призводять образи
    (Розповідь одного священика) Якось до мене на сповідь прийшла парафіянка років сорока. Жінка розповіла, що коли їй було 10 років, батько пішов із сім'ї. Тридцять років вона відчувала до нього ненависть, проклинала і не хотіла його більше бачити. Усі ці роки чоловік марно намагався налагодити контакт із дочкою, але вона уперто відмовлялася й ігнорувала його.
  • ЯК НЕ ПРОСПАТИ РIЗДВО?
    Я дуже люблю Різдво. Хоча сьогодні воно дуже нагадує Новий рік мого дитинства. Народна пам'ять перенесла на нього весь традиційний емоційний заряд забороненого радянською владою Різдва: те ж саме наростаюче чекання, довга передсвяткова суєта, ялинка... І головне — всепоглинаюче очікування Дива з великої літери. Ось зараз, як у казці, проб'ють дзвони, і почнеться якесь інше, СПРАВЖНЄ, дивне життя, відкриються чарівні двері в інший, блискучий світ. І для більшості людей у цьому сенсі мало що змінилося. Усі ці емоції й сьогодні більше стосуються Нового року, а не Різдва. Тому і повторюються з року в рік такі хвилюючі багатьох запитання: а як...

ЯК НЕ ПРОСПАТИ РIЗДВО?

пістЯ дуже люблю Різдво. Хоча сьогодні воно дуже нагадує Новий рік мого дитинства. Народна пам'ять перенесла на нього весь традиційний емоційний заряд забороненого радянською владою Різдва: те ж саме наростаюче чекання, довга передсвяткова суєта, ялинка... І головне — всепоглинаюче очікування Дива з великої літери. Ось зараз, як у казці, проб'ють дзвони, і почнеться якесь інше, СПРАВЖНЄ, дивне життя, відкриються чарівні двері в інший, блискучий світ. І для більшості людей у цьому сенсі мало що змінилося. Усі ці емоції й сьогодні більше стосуються Нового року, а не Різдва. Тому і повторюються з року в рік такі хвилюючі багатьох запитання: а як же бути нам, православним, — у всіх Новий рік, а у нас суцільний піст?

Адже якщо розібратися, то що, власне, ми маємо розуміти під святом Різдва? Приміром, коли ми в пологовому будинку зустрічаємо квітами маму з новонародженим, ми радіємо його приходу з небуття у буття. Але тут — Немовля, Яке і є саме життя, народжується... у смерть. А перед нею (смертю) — ми знаємо — буде нерозуміння оточуючих, злі люди, зрада ближніх, публічна наруга і богополишеність.
Та й як Він приходить у світ? Батьків, котрі загубилися у натовпі «мігрантів-чужаків», ніхто у Віфлеємі не бажає пускати на поріг. У цю святу ніч їхня доля, за словами митрополита Сурозького Антонія, «самотність — страшна, пекуча, вбивча самотність, яка з'їдає серця стількох людей».
По-моєму, щоби зрозуміти сенс Різдвяного посту, потрібно просто усвідомити трагедію самої події Різдва. Адже що відбувається? Безгрішному Немовляті прищеплюється МІЙ гріх, щоб Воно виробило у Собі антивірус, який потім допоможе мені вилікуватися, дасть шанс уникнути смерті. І мені Його не шкода? Мені не страшно від думки, що з моєї вини Воно буде страждати, заражене моїми гріхами? Не хочеться плакати і каятися, постаратися вичистити хоч частину цієї зарази, щоб вона не дісталася Йому?
Що вдієш, такі вже ми товстошкірі; тільки потрясіння здатне вибити в нас іскру любові та каяття. І якщо це відбувається, наша улюблена тема «смачної і здорової пісної їжі» якось навіть не спадає на думку. Голова зайнята іншим: як підготувати свою душу, своє серце до зустрічі, як зробити там передсвяткове прибирання, щоб коли зійде Віфлеємська зірка, крикнути Святому Сімейству: йдіть сюди, до мене, я давно вас чекаю! І тоді вируючий навколо новорічний гармидер перестане бути перешкодою і проблемою. Адже необов'язково наводити лад у душі, посипаючи голову попелом. Діяльна любов до ближніх працює нітрохи не гірше. Особливо якщо вдається при цьому не забути про свою головну мету і йти від сенсу події — до побуту. А не навпаки.
І коли це вдається, оживає те забуте, дитяче очікування Дива. І воно відбувається. Різдво, наче казковий золотий ключик, відкриває заповітні двері, за якими дорога, шлях, що веде до недалекого на горизонті Великодня. Там, попереду, Воскресіння, яке дійсно буде. І це робить Різдво таким безумовним, таким ВСЕЛЕНСЬКИМ святом, яке впускає нас у дійсно блискучий, хоч і трагічно важкодосяжний для нас світ, де немає і не може бути безутішної любові.

Марина БОРИСОВА

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Реклама

ЛОГОТИПчик

Погода

Новини в Україні

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
723
1745
10486
11666
28232
70044
1098558

Прогноз
1896

10.97%
6.42%
16.48%
0.62%
0.49%
65.01%
Online (15 minutes ago):56
56 guests
no members

Ваш IP:54.82.78.213