ЗАПИТАЙТЕ У БАТЮШКИ…
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ УЧАСНИКА ЗНО-2018
    Учаснику ЗНО-2018 у день тестування необхідно:1) своєчасно прибути до пункту ЗНО із Сертифікатом ЗНО та документом, на підставі якого особу зареєстровано для участі в ЗНО (серія та номер якого вказані в Сертифікаті), запрошенням-перепусткою (потрібно роздрукувати самостійно на сайті Українського центру в розділі Інформаційна сторінка).
  • ТУТ ШАНУЮТЬ І ЦІНУЮТЬ, ЛЮБЛЯТЬ І РОЗВИВАЮТЬ ТВОРЧІ ТАЛАНТИ
    Наближається кінець навчального року. Саме час підбити підсумки, відзвітувати перед громадою за діяльність протягом навчального року. Таким звітом і став звітний концерт Козельщинської дитячої музичної школи — найважливіша та найвідповідальніша подія для учнів школи, їх батьків і викладачів. Захід зібрав у глядацькій залі ДМШ (старе приміщення РБК) шанувальників і прихильників талантів юних музикантів, а вони, у свою чергу, подарували їм цікаву подорож у казковий світ музичного мистецтва. Вокальні та інструментальні ансамблі, оркестр, хор, солісти, дуети і тріо – концертна програма була побудована таким чином, аби познайомити глядачів з усіма музичними інструментами, грі на яких сьогодні можна навчитися у стінах школи,...
  • Незвичайна кав’ярня у Лутовинівці для надзвичайних відвідувачів
    Юні поети з усього району традиційно зібралися на чергове засідання поетичної вітальні «Росинка», що упродовж багатьох років об’єднує творчо обдарованих дітей і служить своєрідним вікном у велику поезію для тих, хто пізнав таїну слова душею, хто розкриває його багатогранний світ своїми, ні на чиї не схожими барвами. Цього разу творців слова приймала «Поетична кав’ярня» в Лутовинівській загальноосвітній школі I-II ступенів. На три години звичайний клас перетворився на справжню кав’ярню зі своєрідним дизайном, меню і гостями, які смакували не лише кавою, а й поетичними та прозовими доробками «власного приготування». А креативне меню пропонувало відвідувачам духмяний цілющий чай «Життєдайний», поетичний коктейль «На...

ЗАПИТАЙТЕ У БАТЮШКИ…

батюшкаНа запитання наших читачів стосовно православ’я або взагалі віри в Бога  і пов’язаних із цим життєвих ситуацій відповідає клірик Козельщинського Різдва Пресвятої Богородиці  монастиря протоієрей Костянтин Бондаренко.

— Незабаром Великдень, а за ним і Проводи. Підкажіть, будь ласка, чи можна брати дитину (1 рік) на кладовище до покійних родичів?
— Ви знаєте, у зв'язку з кладовищем існує безліч забобонів, тому я скажу спершу загалом: кладовище — це просто одне з місць на землі, але таке, де лежать тіла наших покійних родичів. Це все, у чому полягає певна його специфіка; все інше навколо — це домисли, містифікації, загалом, зайві речі. Тому дитину можна брати на кладовище, як і у будь-яке інше місце. Поміркуйте просто, чи зручно вам із нею буде там, або ж краще буде дитину залишити з кимось удома, щоб, наприклад, на неї не відволікатися або маля не дуже втомилося від поїздки. Тобто ніяких містичних причин тут немає, тільки суто практичні.

— Що означають кольори церковних куполів? Якось почула від родичів, які самі родом із заходу України, що кольори різняться залежно від приналежності церкви.
— Колір куполу дійсно важливий у символіці храму.
Золото — символ небесної слави. Золоті куполи були на головних храмах та храмах, присвячених Христу і дванадесяті свята.
Куполи сині з зірками увінчують храми, присвячені Богородиці, бо зірка нагадує про народження Христа від Діви Марії.
Троїцькі храми мали зелені куполи, тому що зелений — колір Святого Духа.
Храми, присвячені святим, часто увінчані зеленими або срібними куполами.
У монастирях зустрічаються чорні куполи — це колір чернецтва.
Кількість куполів на храмах символічна: 1 — символізує Єдиного Бога, 3 — Святу Трійцю, 5 — Спаситель і чотири євангелісти, 7 — сім таїнств Церкви, 9 — за кількістю янгольських чинів,13 — Спаситель і дванадцять апостолів, 33 — за числом років земного життя Спасителя.

— Вирішили посвятити своє житло. Домовилися з батюшкою про певне число. Але у той день у святого отця не вийшло приїхати, тож ми перенесли цю подію. І знову якісь проблеми змусили перенести освячення на іншу дату. Якраз у цей день, коли вдруге перенесли, у дитини зламався хрестик. Я аж розплакалася. Наступного дня я одразу ж пішла до церкви, де придбала дитині інший хрестик. І будинок ми врешті таки посвятили. Але на душі неспокійно: чула, що це не до добра. Чи це правда? І що мені робити з цим поламаним хрестиком?
— Стосовно хрестика, ви можете принести його у храм, там знають що з ним зробити. А щодо іншого, на землі всі ми повинні терпіти різного роду скорботи, як і говорить Господь: «У світі будете мати скорботу, але мужайтеся: Я переміг світ» (Ін. 16:33). Що це означає? Це означає, що скорботи у кожного християнина повинні бути обов'язково, але не можна впадати у відчай, треба приймати їх спокійно і сподіватися на Божу допомогу. Скорботи відривають нас від землі, ведуть до Бога: недарма кажуть: як тривога, то до Бога. Ми наче діти. От пішла дитина з батьками погуляти; доки гралася поряд, усе було добре, потім втекла і на неї засичали гуси, налякали... Дитина плаче, біжить назад до батьків, у яких шукає захисту... Так і людина — коли грішить, віддаляється від Бога, а спіткає біда – здається, що земля йде з-під ніг. Що робити? Біжить до церкви: «Господи, допоможи!». І тому, якщо ви будете з Богом, нічого не потрібно остерігатись.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Реклама

ЛОГОТИПчик

Погода

Новини в Україні

Канал не знайдено

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1976
1619
6605
15450
33946
61747
1213983

Прогноз
1896

10.76%
6.39%
16.15%
0.59%
0.46%
65.65%
Online (15 minutes ago):81
one guest
no members

Ваш IP:54.156.37.174