Знімається фільм про Олеся Гончара
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • Будівничий соборів наших душ
    На жаль, нині у школі прозу видатного українського літератора Олеся Гончара вивчають дуже стисло. Але він — саме той письменник, котрий своїми емоційно насиченими текстами підкреслює загальнолюдські цінності, спонукає до всебічного розвитку.
  • До 100-рiччя вiд дня народження Олеся Гончара: улюбленi цитати
    «Дорожіть днем — ось що я вам скажу, молоді! Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе — хто іскрить! … Зоставте ж слід…Не бляшанку з-під шпротів, покинуту на Скарбному, не купу сміття, а таке, щоб людей радувало — близьких і далеких… Дорожіть, дорожіть миттю, синочки! Бо ГЕСи плануються, все на світі планується — не планується одна тільки смерть» («Собор»)
  • Гончар у моєму житті
    Собор душі… Коли я вперше почула цей вислів, то навіть не знала, кому він належить. Собор — це християнський храм, куди приходять люди, щоб очистити свою душу. Це добро, краса, сама чистота й духовність. Духовні цінності не можна вимірювати їжею чи речами, адже нашим душам потрібні любов, доброта, милосердя, тобто все, що робить людину кращою, піднімає над мізерним і буденним у вищі сфери духу.

Знімається фільм про Олеся Гончара

гончар3 квітня нинішнього року виповнюється сторіччя від дня народження О.Т.Гончара, всесвітньовідомого письменника, Героя України, совісті нації, подвижника її духовного відродження, нашого славетного земляка. І хоча за минулі роки знято численні фільми, спектаклі, здійснені дослідження літературознавчих та мовознавчих аспектів його творів, особистість  Олеся Гончара залишається й сьогодні актуальною  й відкритою для подальших досліджень.  (На фото М.Степаненко (зліва) із Ю.Мисенковим).

гончар1Знаний в Україні та за її межами кінорежисер, народний артист СРСР Валерій Степанян-Григоренко нещодавно розпочав роботу над створенням нового художньо-документального  фільму про О.Гончара. Режисер  запропонує майбутній глядацькій аудиторії своє суб’єктивне бачення знакової постаті ХХ століття – свіжість погляду на світ, незвичайну заглибленість у життя. Зйомки розпочалися зі столиці, де нині проживає вдова письменника Валентина Данилівна Гончар. Далі знімальний процес фільму відбувався на Дніпропетровщині, зокрема і в передмісті м. Дніпра Ломівці, в будинку на Клубній, 25, де був написаний добре відомий роман «Прапороносці»; продовжився у Новомосковському у соборі, пам’ятці козацької архітектури ХVІІІ століття, та Національному гірничому університеті, де навчався майбутній класик української літератури.
І ось днями В.Степанян-Григоренко разом з актором кіностудії ім. О.Довженка Юрієм Мисенковим, відомим за фільмами «Як гартувалася сталь» (роль Дмитра Цвєтаєва), «Важка вода», «Гріх» та ін. за участі авторитетного дослідника літературної спадщини О.Гончара, ректора Полтавського НПУ ім. В.Г.Короленка, професора Миколи Степаненка; завідуючої музеєм Олеся Гончара у с. Сухій Кобеляцького району Тетяни Бондаревської побували у Козельщинському краї. Вони відвідали славні Хорішки, про які письменник з любов’ю писав у листі-відповіді місцевій школярці Лілії Мошенській «… Хорішки, далекі мої Хорішки на березі Псла! Ніколи вони не забудуться, як перші радощі життя і перші його гіркоти. Там знав дружбу, там уперше прокинулась любов до літератури — любов на все життя…».
У Козельщині гості побували на території Різдва Богородиці жіночого монастиря та однойменного собору — у місцях, пов’язаних із журналістською роботою О.Гончара в редакції районної газети «Розгорнутим фронтом». Супроводжував творчу групу завідувач відділом освіти, сім’ї та молоді Козельщинської РДА Олег Кабаченко.
У Бреусівці режисера кінофільму цікавили роки навчання юного Олеся у місцевій школі в голодоморні 1932-1933 роки. Зйомки за участі лауреата літературно-мистецької премії ім. В.Малика, відомого краєзнавця-земляка Григорія Сердюка; одинадцятикласниць, палких шанувальниць творчості письменника-земляка Аліни Шабельник та Анни Теслі відбувалися у шкільному музеї, на території нового приміщення навчального закладу, де встановлена меморіальна дошка О.Т.Гончара, а також на території старої школи, де навчався майбутній корифей української літератури.
Залишали гості Козельщинський край з глибокою вдячністю за щирість і гостинність усіх, хто посприяв плідній роботі творчої групи, і особливо освітянському очільнику О.С.Кабаченку.
Далі була поїздка на Кобеляччину, бо Валерій Степанян-Григоренко не чекає на учасників свого фільму в затишній київській квартирі, він іде їм назустріч, шукає і знаходить у  сучасному житті.  Він увесь час у пошуках, у творчих задумах, творить духовний портрет нашого земляка на новому життєвому матеріалі. У цей ювілейний рік режисер убачає сенс своєї творчості в могутній пропаганді  Гончарового слова.

Віталій ПАВЛЮК,
член Національної Спілки
журналістів України,
с. Бреусівка

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Реклама

ЛОГОТИПчик

Погода

Новини в Україні

Канал не знайдено

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
278
2853
5601
36418
84598
95067
1418130

Прогноз
3120

12.48%
5.96%
14.83%
0.52%
0.40%
65.81%
Online (15 minutes ago):91
one guest
no members

Ваш IP:54.159.91.117