СМІТНИКИ ПОЧИНАЮТЬСЯ ЗІ СМІТТЯ У ГОЛОВАХ
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • З району на військову службу відправили перших призовників
    10 квітня з району відправили на строкову службу перших чотирьох призовників. Усього ж цієї весни до лав Збройних Сил, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби заплановано призвати 17 юнаків.
  • Біля Підгорівки військовослужбовці та резервісти перевіряли вміння володіти зброєю
    Військовослужбовці районного військкомату та резервісти з роти охорони у свій вихідний день удосконалювали навички з ведення вогню зі стрілецької зброї.
  • Розпочалася приписна кампанія
    У січні у Козельщинському районному військовому комісаріаті запрацювала комісія з приписки юнаків 2001 року народження до районної призовної дільниці. Хлопці проходили поглиблений медичний огляд та професійно-психологічний відбір. Члени комісії вивчали освітній рівень призовників, стан їхнього здоров’я та фізичної підготовки. За три дні 70 допризовників з Козельщинського району стали призовниками.

СМІТНИКИ ПОЧИНАЮТЬСЯ ЗІ СМІТТЯ У ГОЛОВАХ

колонка редактора для сайтуПісля 35 років заборони в Саудівській Аравії відкривається перший кінотеатр. Франція на третину скоротить кількість депутатів у парламенті. За підсумками п’ятого міжнародного дегустаційного конкурсу в Берліні  українська горілка Arctica отримала найвищу нагороду.  Ученим Школи медицини Стенфордського університету вдалося розробити новий метод, що дозволяє відновити печінку. Китайці виділять 230 млн. євро на будівництво найбільшої сонячної електростанції в Україні.

А до нас, здається, нарешті прийшла весна. Думали, кінця-краю не буде холодам, сніг лежатиме ще кілька тижнів, а якщо й розтане, буде повінь… Аж ні! Буквально за кілька днів куди й ділися сніги, води, морози. І почалося: замітання, вигрібання, паління непотребу у дворах, на городах і побіля них (на жаль, такий метод усе ще популярний, незважаючи на всі заборони й перестороги)... У сусідньому Кременчуці диму у дворах не видно, зате повним ходом розгорнулися ремонти вуличного дорожнього покриття і тротуарів, місто буквально кишить технікою і робітниками, а тротуари вкриває новенька плитка. Може, й нам пощастить дочекатися, коли наші дороги стануть проїзними? У всякому разі дуже на це сподіваємося. Адже весна стрімко набирає обертів.
Незчулися ми, як промайнули Великодні свята, за якими на черзі — традиційні поминальні дні: Радониця, Проводи, «гробики», «гробки»; у кожній місцевості їх називають по-своєму.
Для мене першою ознакою весни є не проліски чи щебетання пташок — а яскраві «клумби» зі штучних квітів, що «розпускаються» чи не біля кожної торгівельної точки. І всі ми залишаємо там добру частину заробітної плати, щоб було з чим іти до могил своїх померлих родичів, а через рік — викидати все це на смітник. А до того ж іще й повні торби всіляких наїдків і алкоголю несемо на цвинтар для поминання…
Радянське минуле внесло свої суттєві нововведення у найтоншу тематику поминання спочилих. З’явилися цивільні панахиди і мітинги-реквієми. Безбожництво породило гримучу суміш із заперечення потойбічного життя та містичних домислів і здогадок. Це, у свою чергу, виливалося у щедру пиятику прямо біля могил, часто навіть зі співами (звичайно ж, зовсім не релігійного змісту); подекуди — у з’ясування стосунків, приправлене невідповідною до часу і місця лексикою. І сьогодні теж спостерігається сусідство християнських, язичницьких і атеїстичних підходів. У поминальні дні на кладовищах то тут, то там відбуваються імпровізовані застілля, «підношення» покійним чарки і закуски тощо.
Церква ж говорить про молитву. Щиру, яка виходить із глибини душі і серця. Яка є головною і найбільшою даниною померлим. І яка не менш благотворно діє на нас, живих, і на наші, до речі, безсмертні душі…
Дійсно, важко викорінити традиції, які насаджувалися десятиліттями, зокрема відмовитися від штучних квітів на могилах і застілля побіля них. Можливо, через десятиліття і прийде усвідомлення того, що на рідні могили краще приносити живі квіти. А поминати дорогих людей — не випивкою, а молитвою. Може, тоді стане менше сміття як на цвинтарях і загалом у довкіллі — так і у наших душах.
Кожному — вдалого втілення в життя усіх благих намірів. Шануйтеся і залишайтеся з нами. Зустрінемося наступної п’ятниці.

Надія ЛИТВИН

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Реклама

ЛОГОТИПчик

Погода

Новини в Україні

Канал не знайдено

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
416
1938
10926
14269
32911
54269
1535589

Прогноз
1656

12.06%
5.85%
14.55%
0.51%
0.38%
66.66%
Online (15 minutes ago):38
38 guests
no members

Ваш IP:157.55.39.130