ОЗИРАЮЧИСЬ НАВКОЛО — ЗАГЛЯНЬМО В СЕБЕ
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • Перші «Олесеволівські читання-2018»
    4 травня у Бреусівському Будинку культури відбулися перші районні літературно-краєзнавчі «Олесеволівські читання-2018». На захід із Києва прибув письменник-земляк, авторитетний дослідник Голодомору 1932-33 рр. в Україні, випускник місцевої школи Олесь Воля з дружиною Ганнусею, братом Михайлом та соратником-побратимом по перу Олександром Кавуненком.
  • Пам’яті видатного письменника-земляка
    Цей рік для жителів нашого району знаменний 100-річчям від дня народження славетного земляка, письменника, поета, літературного та громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара.
  • Про батьків Тараса Шевченка
    Про батьків, особливо про матір Тараса Григоровича Шевченка, ми знаємо дуже мало. Хто ж  була ця жінка, яка народила поета, художника, генія України?

ОЗИРАЮЧИСЬ НАВКОЛО — ЗАГЛЯНЬМО В СЕБЕ

колонка редактора для сайтуУкраїнське місто Івано-Франківськ отримало Приз Європи-2018 — найвищу відзнаку ПАРЄ за поширення ідеалу Європи. Біля узбережжя Австралії вчені виявили уламки таємничого корабля. У Великій Британії дитині за одну операцію пересадили 5 життєво важливих органів:  дві донорські нирки, печінку, тонкий кишечник та підшлункову залозу. У Нідерландах випустили кросівки з підошвою із переробленої жувальної гумки, зібраної на вулицях Амстердама. «Укрзалізниця» призначила на літо 21 додатковий маршрут, а у травні збирається запустити гаряче харчування у потягах. В Україні скасували термін «вищий навчальний заклад», замінивши його на термін «заклад вищої освіти».

Сьогодні у Японії відзначають День зелені, у Китаї — День молоді, у Замбії — День праці, у Литві — День відновлення незалежності, а у Нідерандах поминають померлих.
У нас же традиційні травневі вихідні минули у кого як: у трудах праведних, або ж на пікніках. Бо відкрився довгоочікуваний сезон єднання з природою — на городі, у полі чи лісі. Цього року святковим був визначений лише день 1 травня, але ми все одно присвятили весняному сезону аж чотири вихідних. Гадаю, вистачило з лишком. Городи вже засаджені, упорядковані. Агроформування теж розвинули на полях кипучу діяльність. За даними відділу агропромислового розвитку, сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства підживили озимі на площі понад 9 тис. га, закрили вологу на більш ніж 30 тис. га та підготували грунт під посів ярих культур на площі 25200 га. Уже триває сівба: найбільше посіяли соняшнику та кукурудзи — майже 4000 та 3250 га відповідно; крім цих культур, сіють горох, цукрові буряки, сою, однорічні трави — загалом засіяна площа станом на 2 травня становила близько 11 тисяч гектарів. Отже, сподіваюся й цього року буде у нас і хліб, і до хліба, незважаючи на будь-які несподіванки, чи то пак політичні, економічні або погодні катаклізми.
А погода, до речі, минулими вихідними порадувала. Тож усі, хто мав можливість, скористалися нагодою відпочити на природі. Місць для відпочинку у нас предостатньо: район має майже 4 тисячі гектарів лісів та інших вкритих лісовими насадженнями площ. Принагідно нагадаю, що ми маємо ще й природно-заповідний фонд на площі 3024,9 га, з них ландшафтні заказники, де ростуть ліси, — 1600 га. І ці дарунки місцевої флори і фауни потрібно особливо оберігати. І, вибираючи місце для пікніка, не забувати, що відпочинок має пройти без негативних наслідків для природи. А то на суботниках прибирали-вивозили непотріб із лісосмуг, а потім тут же починаємо смітити знову. Або ж мовчати, коли бачимо, як смітять інші.
Більшість негативних явищ у суспільстві, вірогідно, полягають саме у такій байдужості. «Це не моя справа» — думаємо, відвертаючись від якогось непорядку. «Не ваше діло!» — може почути (це у кращому випадку, до речі) дорослий від підлітка у відповідь на якесь зауваження… Згадую своє дитинство — чи були ми схожими на нинішню дітвору? У чомусь — так. Бешкетували, зривали уроки, потім викликали батьків, ми злилися — але ми поважали вчителів. Ми знали, що таке праця: чергували після уроків, улітку на шкільній ділянці доглядали за врожаєм. Так, багато хто все одно смітив, де доведеться, малював на партах, але якщо вистрамити, то реально ставало соромно. І ніколи не відповідали: «А ти хто такий, щоб вказувати?» і «Це не наша справа!».
Так чому ж зараз ми часто чуємо це? Чому якщо хтось висипав сміття у лісосмузі, то це не моя справа? Чому я повинна мовчки слухати «триповерховий» мат школярів на дитячому майданчику, споглядати, як пияки на тому ж дитячому майданчику, перед дітьми ділять пляшку горілки? Невже така поведінка вважається прийнятною? Адже всі ми хочемо жити у чистому селищі чи селі. Чистому у всіх відношеннях. Дихати чистим повітрям. Відпочивати у чистому лісі. Біля чистої річки.
Є над чим замислитися, бо дозволяти робити неподобство у своїй присутності — означає не поважати себе.
Тож навчаймося повазі до себе та оточуючих і водночас — нетерпимості до нехлюйства, безкультур’я, хамства; і побачимо, як змінюється світ навколо нас. Залишаймося разом до наступної п’ятниці!

Надія ЛИТВИН

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Реклама

ЛОГОТИПчик

Погода

Новини в Україні

Канал не знайдено

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
111
1801
5450
13924
31483
114877
1479892

Прогноз
1824

12.20%
5.86%
14.67%
0.52%
0.39%
66.36%
Online (15 minutes ago):35
35 guests
no members

Ваш IP:54.224.103.239