ПРО ВРОЖАЙ, ПЕРШАЧКІВ І РІДНУ МОВУ, або Ми — не «Казєльщіна»
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • Зці­ли­лась і ощас­ли­ви­лась
    Че­рез хво­ро­бу не скла­ло­ся у ме­не сі­мей­не жи­ття, щас­тя. Моє одру­жен­ня — всь­о­го на пі­вро­ку. Не ві­ри­ли ба­ть­ки, що я ко­лись ви­ду­жаю, тож не по­ві­ри­ли і чу­жі лю­ди.
  • Приведи нас, Маріе, до Сина!…
    Од­не з най­ве­лич­ні­ших в іс­то­рії люд­с­т­ва свят — Різ­д­во Гос­по­да Бо­га і Спа­са  на­шо­го Ісу­са Хрис­та. Ду­ша зав­ми­рає, ко­ли по­ду­ма­єш: це ж са­ма Лю­бов, са­ма  Бла­го­дать опус­ка­є­ть­ся до нас із своїх Не­бес­них ви­сот... Яко­го ще да­рун­ку тре­ба?
  • Пройшов Спас - пішло літо від нас...
    До найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня. Він вважається третім святом після Різдва та Великодня. Перший Спас збігається з Маковеєм, тобто 14 серпня, а третій збігається з післясвятом Успіння (29 серпня). Згідно з переказами, одного разу Ісус Христос з трьома своїми учнями піднявся на гору під назвою – Фавор. Як тільки добрався він до самої вершини і безпосередньо зійшов на неї, він змінився на краще. Неймовірною білизною засяяло його вбрання, і обличчя його також засяяло. Преображення — явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом зі світлої хмари Святого Духа: «Цей є...

ПРО ВРОЖАЙ, ПЕРШАЧКІВ І РІДНУ МОВУ, або Ми — не «Казєльщіна»

фото до колонкиВелика Британія має намір до 2027 року витратити сто мільйонів фунтів на житло для бездомних. У Білорусі вводять електронні трудові книжки. США починають розпродавати свої стратегічні нафтові запаси. На запорізькій Мамай-горі розкопали поховання амазонки, якому 2400 років, а у лісах біля Чорнобильської АЕС з’явилися ведмеді. Український школяр винайшов унікальну методику переробки опалого листя на папір, за що отримав золото
на «Олімпіаді геніїв» у США.


А ми прощаємося з літом. Воно промайнуло так блискавично, що й незчулися, коли це через відкриті вікна почали залітати до нас перші прохолодні подихи осені. В останній день літа підбиваємо підсумки: що ж воно нам принесло? Багато з нас так і не встигло відкрити пляжний сезон у рідних краях через примхи погоди. Утім, не встигли багато чого, окрім одного: дружно, як один, копати картоплю на вихідних. Слава Богу, вродила!
Крім цього, аграрії Козельщинського краю завершили збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Всього зібрано 35684 тисяч тонн зерна при середній урожайності 35,5 ц/га; озима пшениця дала 33736 тис. т при середній урожайності 37,5 ц/га. Найвища урожайність ранніх зернових, за оперативними даними віддіру агропромислового розвитку РДА, — у ПСП «Солоницьке» (55 ц/га), ФГ «Вітченко» (45,0 ц/га) та у ТОВ «АФ «Добробут» (40,8 ц/га).
У галузь освіти літо, окрім реформ, принесло найменшу в історії України кількість випускників шкіл. Але у той же час, на Полтавщині очікується рекордна за останні три роки кількість першокласників – 15100. Школи ж нашого краю, включаючи 2 ОТГ, приймуть цьогоріч понад 190 першачків проти 183 у минулому році.
За результатами ж ЗНО-2018 у рейтингу областей України Полтавщина покращила минулорічні результати і посіла 8-е місце. Чого не скажеш про Козельщинський район. У обласному рейтингу він, на жаль, посідає передостаннє, 30-е місце (утім, піднявшись на один щабель у порівнянні з минулорічним останнім місцем в області). Цьогоріч із 95 козельщинських випускників (серед них — усього три медалісти) 27 — не здали один або більше тестів; середній бал ЗНО козельщан склав 131,85 (для порівняння: лідирує у рейтингу Миргород — 152.92).
Серпень був багатим на свята, передусім — православні, а також подарував три вихідних у зв’язку з відзначенням чергової річниці Незалежності. З такої нагоди у багатьох населених пунктах району відгриміли Дні села — з народними гуляннями, концертами, дискотеками, розвагами для дітей і дорослих, у тім числі атракціонами й аніматорами. Ось про них якраз і хочеться поговорити. У зв’язку з цим згадалися події 27-літньої давності — коли наша новітня Незалежність тільки-тільки намагалася зіп’ястися на ноги.
Саме на той час припадає невеличка сторіночка мого особистого життєпису, коли я була учасницею музичного гурту. Ми грали й співали на весіллях, проводах в армію (у ті роки це ще залишалося дуже популярним), ювілеях. А заразом і були ведучими (це зараз поняття «тамада» отримало статус мало не професії, тоді ж кожен гурт пристосовувався самотужки, як міг). У нас був заготовлений віршований сценарій весілля. Російською мовою. Адже на початку 90-х іще важко було відійти від «культурної» мови «інтернаціонального спілкування», яка, до того ж, була ще й офіційною мовою діловодства. Не було Інтернету й відповідних українськомовних джерел. Ніде було знайти вірші тематичні, доречні саме на весіллі чи проводах; приказки, які б веселили, запалювали або розчулювали гостей.
Так ось, на одній із гулянок, яку ми обслуговували, хтось із гостей цілком слушно зауважив: «Досить уже російської мови. Час ведучим переходити на українську!» І ми ніби прозріли: а дійсно, чому — російська? Мені як фахівцеві у мовній царині довелося напружити всі свої таланти, щоби перекласти з російської на українську цілі поеми про наречену, жениха, тещу, свекруху і решту весільних персонажів; а також — численні віршовані побажання, жарти, ігри, приколи тощо. Причому не просто перекласти — а заримувати, щоб звучало, та ще й додати смачного нашого, українського, колориту. І тамадування стало набагато веселішим і цікавішим…
Сьогодні ж, на 28-му році Незалежності, ведемо своїх діток, онучат на свято, де їх розважають аніматори: «Дєткі, паднімітє ваши ручкі! Кто ето к нам прішол? Ааа, ето Фіксікі (Свінка Пєппа, Розачка…). Давайтє паздароваємся!» Не знаю, як вас, — мене аж пересмикує. В українськомовному селі, у парку, прикрашеному національною символікою, під час урочистостей з нагоди не лише Дня села, але й головного свята України — зі сцени, з динаміків, із вуст аніматора звучить мова агресора, звертаючись до наших малюків. До речі, я навіть не впевнена, що трирічна дитина розуміє нині чужу для неї мову чужої країни…
То що це? Недолугість, непрофесійність дитячих ведучих чи щось гірше? Адже минули вже часи, коли розмовляти російською мовою незаслужено вважалося ознакою культури, цивілізації («ми гарадскіє!»). Зараз престижно говорити українською, причому — літературною, особливо коли йдеться про публічні виступи (вдома, на кухні, взагалі у побутвому спілкуванні — хоч суржиком, хоч і китайською, будь ласка, ніхто не забороняє). Нині в Інтернеті доступні багато дитячих пісень українською; улюблені мультики у більшості своїй теж дубльовані, то навіщо утовкмачувати у голову українській дітворі російське? Готуємо їх до «русскаво міра»? Я розумію, що ми — миролюбні, толерантні демократи, але у період російської агресії проти нашої держави слід би жорсткіше ставитися до таких фактів і висувати вимоги, раз уже платимо гроші, причому немалі: будь-яка, у тому числі й розважальна програма під час масових заходів має звучати українською мовою (це стосуються і заїжджих ді-джеїв, які звертаються до публіки під час дискотеки: «Я вас люблю, Казєльщіна!») Може, хто не в курсі: ми — не «Казєльщіна», а Козельщина, Україна. І для прикладу: нам у редакцію для розміщення у газеті частенько приносять привітання близьким, написані російською мовою. Ми відмовляємо чи пропонуємо наш переклад або інший варіант привітання державною мовою. Виключення можуть складати лише цитати з відомих пісень або віршів. І крапка. Не все в цьому світі вимірюється грошима. А то виходить, що на сході України наші хлопці проливають кров, не пускаючи «русскій мір» на українську землю, а ми в цей самий час бездумно заполоняємо ним наші свята й будні.
Усім — ясної свідомості, лагідної та врожайної осені, вдалого початку навчального року й енергії для нових здобутків. Любіть Україну, Козельщинський край і «Козельщинські вісті». До наступної п’ятниці, не перемикайтеся і залишайтеся з нами!

Надія ЛИТВИН

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Новини в Україні

Канал не знайдено

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
107
1827
1862
17858
21569
79093
1784932

11.06%
7.33%
13.86%
0.57%
0.33%
66.86%
Online (15 minutes ago):22
22 guests
no members

Ваш IP:54.36.148.73