Подорож у тисячу миль починається з одного кроку
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide
  • slide

Останні новини

  • 15 днів — 15 пожеж!
    Останнім часом на території Козельщинського району почастішали випадки пожеж. Цьому сприяв довготривалий період засухи та високий температурний рівень повітря.  Лише за останні 15 днів на території району виникло 15 надзвичайних подій, основна частина яких сталася через необережне поводження з вогнем  під час спалювання сміття та підпали сухої трави на відкритих місцевостях.
  • Частина козельщан врятована від потопів
    Не так давно на адресу Козельщинської громадської приймальні Радикальної Партії Олега Ляшка звернувся мешканець вулиці Залізничної у Козельщині Володимир Охріменко. Чоловік прийшов зі своєю бідою: щороку під час повені  вода повністю заливає двори, погреби, будинки. На городах вода не сходить до початку червня.
  • ЦІНИ РОСТУТЬ, ТОЖ ВАРТО ЗАТЯГНУТИ ПАСКИ. НА ДОРОЗІ ТАКОЖ ДОВЕДЕТЬСЯ ПОТІСНИТИСЯ
    З 1 вересня 2018 «HOMENET» ще на 20 гривень піднімає  тарифні плани Про це повідомляє на своєму офіційному сайті провайдер. Отож із 01.09.2018 щомісячна вартість пакетів зі швидкістю 100 Мбіт/с для населених пунктів нашого району складатиме 190 гривень у місяць.Нагадаємо, тарифний план вартістю 170 гривень діяв із 1 березня 2018 року. До цього абонентська плата становила 150 гривень на місяць.

Подорож у тисячу миль починається з одного кроку

фото до колонкиУчені знайшли воду на Юпітері. Понад 400 ув’язнених втекли зі столичної в’язниці у Лівії. У Єгипті археологи знайшли неолітичне поселення віком приблизно 7000 років, яке існувало задовго до доби фараонів. У Ріо-де-Жанейро дотла згорів найстаріший науковий заклад країни — Національний музей Бразилії, який існував близько 200 років. Збройні сили США вже отримали українську радіолокаційну станцію 3D, яку використовуватимуть для протиповітряної оборони. Британські вчені створили перший у світі гнучкий планшет, який може міняти свою форму незалежно від розміру.

Від старту Нової української школи минув тиждень. Першачків прийняли затишні оздоблені класи з одномісними партами, конструкторами, іграшками та іграми; дружнє (дуже на це сподіваюся) спілкування з учителями, нові знайомства. Хочеться, щоби школа їм сподобалася і не сприймалася, як казарма.
Старшокласники ж — так само, як і декілька попередніх поколінь — ішли на свято Першого дзвоника з відчуттям жалю за літом, що добігло кінця, та легенькою радістю від зустрічі з однокласниками, яких не бачили багато тижнів. А я, споглядаючи шеренгу випускників на святковій лінійці, дивувалася: начебто й «Нова українська школа» запроваджується, усі про це говорять, але ніяк не можемо позбавитися від заскнілих стереотипів іще радянської системи. Маю на увазі понуру шкільну форму, яку я особисто ненавиділа свого часу всією душею. Нас тоді примушували її носити і карали за найменше порушення казармового «дрес-коду». Але нині, у незалежній демократичній країні, — що зараз примушує дорослих дівчат-випускниць одягати атрибути моди 30-50-літньої давнини: білі фартухи хатньої прислуги-покоївки, а до них — дитячі гольфи (до босоніжок на височенних платформах і підборах!) та бантики? 17-18-річна дівчина, часто з уже недитячими тілесними формами і таким несмаком у вбранні — досить безглузде видовище. Згодна, всі ми свого часу ходили до школи саме в такому одязі. Але у нас не було вибору, ніхто не запитував, подобається нам це, чи ні.
Знаю, що багато хто буде сперечатися зі мною, але особисто я упевнена, що нова українська школа повинна мати нову концепцію у всьому — у вбранні теж. Смак, як і індивідуальність, теж потрібно виховувати. Зауважу, що я не є противником шкільної форми взагалі. Нічого поганого не бачу в тому, якби кожна школа мала свій дрес-код. Але форма повинна бути, перш за все, сучасною, красивою, зручною і головне — функціональною, де кожна деталь, кожен елемент не випадкові і виконують своє завдання. А яка функція в умовах сучасної школи (ключове слово — «сучасної») у білого (це на свято, а в будень, як у нас було, — чорного) фартуха?..
І насамкінець про так звані «неформальні» шкільні стосунки. Дуже хочеться вірити, що у новій українській школі не буде місця дитячій жорстокості — «булінгу», як прийнято зараз називати. І якщо вже вчитель і покликаний підготувати свого учня до цивілізованого дорослого життя, то він повинен бути в курсі всіх його проблем і допомагати їх владнати, тісно співпрацюючи з батьками. Щоб не сталося так, як у родині моїх знайомих.
Вони досить тихі, неконфліктні люди, але — дістало... У їхньої дитини виникла проблема у школі: дівчинку почали цькувати однокласники. Шкільному психологові було байдуже, класному керівнику — теж. Батьки пішли до директорки, спокійно і ввічливо сказали, що ось є проблема, яку можна владнати лише спільними зусиллями. Керівниця ж запевнила, що ніякого цькування немає: «Ну, що Ви? Діти ж просто граються…». Тоді глава сімейства спокійно взяв її сумку, витрусив на підлогу все, що у ній було, і буцнув ногою так, що сумка залетіла аж на шафу. Директорка заціпеніла, а батько пояснив, що просто погрався з сумкою, як діти у класі — з його дитиною… «То Ви, як і раніше, вважаєте, що це нормально?» — спитав він… У результаті питання зі цькуванням дівчинки розв’язали миттєво.
Усім — порозуміння, здатності чути одне одного і вчитися одне в одного. Залишайтеся з нами до наступного тижня, зустрінемося на цьому ж місці в цей же час.

Надія ЛИТВИН

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Реклама

ЛОГОТИПчик

Погода

Новини в Україні

Канал не знайдено

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1473
2303
11507
13131
43647
58260
1604585

Прогноз
2496

12.03%
6.07%
14.37%
0.50%
0.36%
66.66%
Online (15 minutes ago):14
14 guests
no members

Ваш IP:130.180.209.161