СПІВАЧКА ДОСВІТНІХ ВОГНІВ, ТЕНДІТНА Й НЕЗЛАМНА

Останні новини

  • З району на військову службу відправили перших призовників
    10 квітня з району відправили на строкову службу перших чотирьох призовників. Усього ж цієї весни до лав Збройних Сил, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби заплановано призвати 17 юнаків.
  • Біля Підгорівки військовослужбовці та резервісти перевіряли вміння володіти зброєю
    Військовослужбовці районного військкомату та резервісти з роти охорони у свій вихідний день удосконалювали навички з ведення вогню зі стрілецької зброї.
  • Розпочалася приписна кампанія
    У січні у Козельщинському районному військовому комісаріаті запрацювала комісія з приписки юнаків 2001 року народження до районної призовної дільниці. Хлопці проходили поглиблений медичний огляд та професійно-психологічний відбір. Члени комісії вивчали освітній рівень призовників, стан їхнього здоров’я та фізичної підготовки. За три дні 70 допризовників з Козельщинського району стали призовниками.

СПІВАЧКА ДОСВІТНІХ ВОГНІВ, ТЕНДІТНА Й НЕЗЛАМНА

Lesya UkrainkaСеред велетнів української національної культури є незвичайна жінка, яка здобула від народу величні та славні імена: дочка Прометея та співачка досвітніх огнів. Ви, мабуть, здогадалися, що мова йде про талановиту поетесу, велику патріотку України і захисницю української ідеї — Лесю Українку.

Хочу сьогодні навести лише деякі факти з її особистого життя, про які, можливо, не всі знають і які є прикладом надзвичайної мужності і боротьби за виживання.
Дівчинка з раннього дитинства не тільки кохалася в музиці, але й мала до неї великий хист. Уже в 5-6 років мати купила для неї фортепіано. І коли б хвороба не понівечила їй руку, то хто знає? — можливо, Леся Косач стала б видатним музикантом. Вражена тяжкою хворобою, Леся вчилася самотужки, програму їй складали батьки. Іноземних мов її навчали спеціально запрошені вчителі. Вона знала англійську, німецьку, французьку, російську, польську, грецьку, латинську, італійську, грузинську мови.
Писати вірші дівчина почала ще не досягнувши десятирічного віку. Перший вірш «Надія» з’явився як результат реакції на сумну подію, арешт тітки Олени Косач. А через кілька років поетичні публікації, підписані промовистим псевдонімом Леся Українка, почали з’являтися у пресі.
Йшов 1880 рік. 18 січня, на Хрещення, Леся побігла до річки дивитися на водосвяття. Ще з гори вона побачила посеред річки великого крижаного хреста. Людей іще там не було. Але щойно дівчинка прийшла до хреста, як юрба, що вийшла з собору, оточила її щільним колом. Під вагою натовпу лід осів і вкрився водою. У результаті Леся дуже промерзла і тяжко захворіла... З того часу розпочалася її «30-літня війна» з туберкульозом. Спочатку він вразив кістку ноги, потім — кисть лівої руки, а через кілька років — легені та нирки...
У цій фізично слабкій дівчині все яскравіше проявлявся літературний талант і дух вічної боротьби за життя, саме вони рятували її. У недобрі часи дрібних, але жорстоких правителів, коли безмірним було людське горе, коли була «навколо темнота тяжка, навколо все спить, як в могилі», молода поетеса волелюбністю, мужністю заговорила до свого учасника:
Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала.
Не бійся досвітньої мли,
Досвітній вогонь запали,
Коли ще зоря не заграла!
Її полум’яні віршовані рядки мимоволі западали в серця людей і будили їх. Мужні, енергійні акорди громадянської лірики Лесі Українки високо оцінив Іван Франко: «від часу шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого, поетичного слова, як із уст цієї слабо-сильної хворої дівчини…»
Люди, які відчули на собі немилість власного здоров’я, стають надзвичайно чутливими до чужого болю. Хвора поетеса доглядає в Мінську Сергія Мержинського, вірного товариша, з яким завжди могла поділитися мріями, думками. Він помер на її руках. Тяжко переживаючи втрату, Леся відправляється на Буковину до Ольги Кобилянської, з якою підтримувала теплі стосунки. Довгий час вони листувалися, можна сказати, своєрідно: у листах замість імен обох письменниць фігурували займенники: хтось, хтосічок, когось. О.Кобилянська була «хтось чорненький», Леся — «хтось біленький».
Усе життя Леся збирала твори народної поезії. Тут вона згодом стала творчим побратимом своєму чоловікові Клименту Васильовичу Квітці — талановитому музикознавцю, який імпонував Лесі своєю лагідністю, скромною поведінкою. А одружилися вони через 7 років після знайомства. З осторогою до цього шлюбу ставилася родина Косачів. Матері здавалося ненормальним, що у Климент значно молодший за Лесю, але це її не зупинило. Вона йшла своєю дорогою з власним почуттям і з власним розумом.
Зрештою, усе життя Лесі Українки — свідоме служіння інтересам свого народу, адже призначення поета вона вбачала у творчій праці для духовного і національного визволення свого народу. Великий український письменник Олесь Гончар писав: «Звідки ота сила, що піднесла цю слабосилу дівчину над своїм часом, над своєю похмурою епохою? Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена людської стійкості, можемо бачити, якою силою може ставати в людині високість помислів, значимість життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу».
Тож якщо у ваших серцях є хоча б маленька іскорка від того величезного вогню любові до рідного краю, до України, який через століття несе нам у своїх творах Леся Українка,— не надійтеся на когось, а вірте у власні сили і вболівайте за долю нашої Батьківщини та її майбутнє.

Анатолій САГАЙДАЧНИЙ,
учитель історії вищої категорії
Бродщинської ЗОШ I-II ст.,
член ГО «Літератор»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
416
1938
10926
14269
32911
54269
1535589

Прогноз
1656

12.06%
5.85%
14.55%
0.51%
0.38%
66.66%
Online (15 minutes ago):38
38 guests
no members

Ваш IP:157.55.39.130