Дослухаючись до порад Горького

Останні новини

  • «А й справдI, воно менI нужне?..»
    На хуторі Худенках, де пройшло моє дитинство, було у кінці 50-х років минулого століття щось трохи більше двох десятків осель. Жили тут дві багатодітні сім’ї — по семеро і більше дітей. Усі вони зростали, як правило, працьовитими, уміли постояти за себе. «Зірок» у науках не знімали, але лайливими були — до неможливості. Ми, інші хутірські діти, з самого малечку пізнавали від них новий курс наук зі вживання… матюків та й, що гріха таїти, інших «заборонених» речей.
  • Який домисел? Це ж брехня!..
    Це було у 80-і роки минулого століття. Я працював тоді власкором «Кіровоградської правди». Якось прибув у відрядження в один із районів області. За звичаєм, перш за все, завітав до колег у редакцію районної газети, де редактором віднедавна працював мій однокашник по Київському університету Толя.Не встиг ступити на поріг редакції, як назустріч стрімко вибігає явно розгніваний літній чоловік з буйною сивою шевелюрою.— Ідіоти, писаки хренові, матір вашу! — репетує дядько, вже простуючи по вулиці. — Морди б вам понабивати за таку писанину!..Заходжу в кабінет до редактора.
  • Приколи, притчі, побрехеньки від Костянтина Тараненка
    Від автора:Ось і знову, шановні читачі, ми зустрічаємося з вами у нашому жвавому, непересічному і такому «смачному» «Веселому варенику»!Звичайно, не винайду велосипеда і не відкрию Америку, коли згадаю, до певної міри, банальну, але таку живучу, як українці за вибриків різних режимів, істину: народ живе до того часу, доки уміє сміятися над собою.Отже, до вашої уваги — чергова пригорща приколів, притч і побрехеньок, почутих, записаних та пережитих у різні часи і періоди мого життя. Якщо до вподоби — смійтеся на здоров’я, а ні — вибачте. Як зумів, так і написав. З повагою і до нових зустрічей! Назавжди ваш — К.Т.

Дослухаючись до порад Горького

Горький150-річчя з дня народження Олексія Максимовича Горького (28 березня 2018 р.) — видатна подія у культурному  житті всього прогресивного людства. Рішенням ЮНЕСКО його внесено до пам’ятних дат 2018 року.

Горький був і вічно буде близький і дорогий людям, руками і розумом яких створюються всі матеріальні і духовні цінності на землі. У його творчості трудящі всіх країн знайшли талановитого співця, яскравого виразника своїх найзаповітніших дум, прагнень і поривань. Ім’я Горького стоїть у ряду найсвітліших і найдорожчих нашому народові імен діячів культури. Його творчість складає блискучу сторінку в історії вітчизняної і світової літератури.
Український народ має закономірне право віддати пам’яті Горького особливу шанобу. Цю думку дуже добре висловив свого часу великий поет українського народу Павло Тичина:
«Корінь Горького — у кожному народі,
В українській він землі аж переплівся».
З глибокою пошаною, зі щирою братньою любов’ю ставилися до Горького такі сіячі на ниві української культури та літератури, як Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Ольга Кобилянська, Микола Лисенко, усі видатні діячі українського театру та українська інтелігенція. Горький відповідав їм тим же — гарячою сердечною любов’ю, товариською вірністю, постійною готовністю допомогти у біді, розділити радість творчих перемог.
Горький добре знав життя українського народу, високо цінував українську народну творчість, українську літературу. О.Корнійчук у статті «Зустрічі» писав, що Олексій Максимович завжди згадував про український народ та його красне письменство й фольклор із якоюсь особливо ніжною любов’ю:
«Ваші народні пісні і думи, ваші казки і прислів’я — це справжні перлини, — говорив він, — скільки в них душі мудрості, краси. Народ — великий художник, дуже великий. Вам, українцям, є чим пишатися у своїй культурі. Яких могутніх людей дала ваша література, яку славну традицію! Шевченко, Франко, Леся Українка — це ж не тільки поети величезного таланту й невичерпної творчої енергії — вони люди з великим серцем і розумом, з героїчною силою духу. В них є чого повчитися не тільки українцям.»
Горького немає нині серед нас, але він живе і вічно житиме у серцях людей. Ми чуємо його голос, його вітальний клич:
— Гей, ви, люди! Хай живе ваше майбуття!
І він сам був людиною з майбутнього, а тому сприймається і сприйматиметься усіма прийдешніми поколіннями як сучасник. Він завжди буде живим прикладом, кличем гордим до волі, до світла, взірцем безмежної любові до людини.
Щоб ознайомитися ближче із творчим і життєвим шляхом письменника зі світовим ім’ям, запрошую відвідати наш єдиний в Україні Мануйлівський літературно-меморіальний музей О.М Горького.

Л.Миленька,
директор музею

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
771
2743
7907
20240
54505
56951
1738775

Прогноз
3384

11.30%
7.08%
13.90%
0.57%
0.34%
66.82%
Online (15 minutes ago):34
34 guests
no members

Ваш IP:40.77.167.77