МІФИ ТА РЕАЛІЇ ЩОДО ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

Останні новини

  • ХАЙ КВІТНУТЬ БУЙНИМ ЦВІТОМ ПАШКІВСЬКІ «МАЛЬВИ» І ПІДРОСТАЮТЬ ЇХНІ «МАЛЬВІНКИ»!
    Нещодавно у Пашківці сталася приємна, хоча й не розпіарена (як нині прийнято говорити) подія: своє перше десятиріччя відзначив місцевий вокальний аматорський колектив «Мальви» Пашківського сільського клубу.
  • Я БАГАТА СВОЄЮ РОДИНОЮ ТА ЛЮДЬМИ, ЯКІ МЕНЕ ОТОЧУЮТЬ
    Всього було у моєму житті — і радощі свої, і прикрощі. Народилася і виросла я у селі Сушках, точніше на хуторі Кринки, який місцеві називали «Крим», бо його вуличка пролягала побіля ставка з вербами та верболозами. Багато дітвори там росло. Весело було. На дорозі пиляки було по кісточки, так що курява стояла стовпом майже цілий день. Благо, що поряд ставок, тож з дороги — шубовсть прямо у воду!
  • До 100-рiччя вiд дня народження Олеся Гончара: улюбленi цитати
    «Всяке буття є страждання, так східні мудреці вчать. Нірвана, кажуть. Стану нірвани, мовляв, треба досягти, ото й буде повне щастя по—нашому. А щоб нірвана тобі відкрилась, мусиш зректися всього земного, подолати в собі жагу життя, звільнитись від усяких бажань та суєти, цілком віддатися спогляданню. Однак щодо Баглая, то в нього філософія інша: труд звеличує людину. Звісно, не скотячий. Не тільки ради шлунка. І не пустопорожній, не на холостому ходу.  Бо такого в нас чи не найбільше, про декого справді можна сказати: житимеш довго, але даремно.» («Собор»)

МІФИ ТА РЕАЛІЇ ЩОДО ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

логопедМіф № 1. Дитина довго не розмовляла, а потім як розговорилася, неможливо спинити.
Тут варто оцінити наскільки якісне це мовлення, а тим паче правильність розуміння дитиною складних мовленнєвих зворотів. Також слід замислитися, як така затримка мовленнєвого розвитку впливає на засвоєння необхідних навичок (побутових, соціальних) і як у майбутньому вона впливатиме на засвоєння шкільних.

Міф № 2.  Лікар радить зачекати до виповнення трьох років. Якщо дитина не заговорить до цього часу, тільки тоді варто проводити серйозне обстеження.
Зачекати, коли дитині виповниться три роки, можна лише для того, щоб поставити діагноз. Натомість потрібно починати стимулювати мовлення дитини від народження, підбираючи та застосовуючи адекватні її віку та індивідуальним  особливостям методи і прийоми.

Відповідно до віку дитини виокремлюють

такі особливості її мовленнєвого ставлення:

1 місяць

- реакція на звертання

- ситуативне затихання

- поява перших звуків, схожих на гуління

2 місяці

- «ротова увага»

- усмішка як реакція на звертання

3 місяці

- поява комплексу пожвавлення

- впевнене гуління

- вимова нових приголосних

5-9 місяців

- лепетання – «ма-ма-ма», «ба-ба-ба»

- реакція на власне ім’я 

1 рік

- осмислене директивне лепетання – «мама», «баба», «дядя»

- використання активного словникового запасу (5-9 слів)

- супроводження дій жестами – «дай», «на», «папа»

1,5 -2 роки

- фразове мовлення із двох слів – «Мама, дай!», «Баба,на!»

- використання в активному словниковому запасі близько 30 слів

- зіставлення знайомих слів із картинками

- розпізнавання трьох частин тіла

2,5 років

- використання активного словникового запасу (50-200 слів)

- розпізнавання близько семи частин тіла

- виконання інструкцій – «Принеси ложку», «Подай м’яч»

Міф № 3. Батько (мати) дитини теж почав(ла) розмовляти у чотири роки.
Це не найкраща спадковість. Затримка мовленнєвого розвитку ніколи не проходить безслідно, тим паче для наступного покоління.
Грубі порушення розвитку та затримки мовлення, не діагностовані до 5-6 років, ускладнюють вироблення не лише шкільних навичок, а й  призводять до порушення психоемоційного становлення й адаптації дитини. Останнє знаходить своє відображення в агресивній поведінці у підлітковому віці.
Вищезазначені порушення розвитку автоматично не компенсуються у старшому віці, а відставання, що виникло, вимагає спеціальних, набагато складніших зусиль для його подолання.

Основна порада для батьків: якщо дитина у два роки не вказує на частини тіла, не виконує складні команди («піди в кімнату й принеси звідти м’яч»), не використовує директивно прості слова, а й далі розмовляє «своєю» мовою або послуговується жестами, — вона вже відстає у розвитку і їй потрібно наздоганяти однолітків. Тому вкрай важливим є своєчасне звернення до логопеда.

Неоніла КРАВЧЕНКО,
учитель-логопед Новогалещинської
ЗОШ І-ІІІ ступенів

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1439
2554
7231
14269
29216
54269
1531894

Прогноз
1800

12.07%
5.85%
14.56%
0.51%
0.38%
66.64%
Online (15 minutes ago):7
7 guests
no members

Ваш IP:66.249.64.94