ВІДХОДИ БЕРУТЬ НАС ЗА ГОРЛО... ВАМ ТАК НЕ ЗДАЄТЬСЯ?

Останні новини

  • Зці­ли­лась і ощас­ли­ви­лась
    Че­рез хво­ро­бу не скла­ло­ся у ме­не сі­мей­не жи­ття, щас­тя. Моє одру­жен­ня — всь­о­го на пі­вро­ку. Не ві­ри­ли ба­ть­ки, що я ко­лись ви­ду­жаю, тож не по­ві­ри­ли і чу­жі лю­ди.
  • Приведи нас, Маріе, до Сина!…
    Од­не з най­ве­лич­ні­ших в іс­то­рії люд­с­т­ва свят — Різ­д­во Гос­по­да Бо­га і Спа­са  на­шо­го Ісу­са Хрис­та. Ду­ша зав­ми­рає, ко­ли по­ду­ма­єш: це ж са­ма Лю­бов, са­ма  Бла­го­дать опус­ка­є­ть­ся до нас із своїх Не­бес­них ви­сот... Яко­го ще да­рун­ку тре­ба?
  • Пройшов Спас - пішло літо від нас...
    До найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня. Він вважається третім святом після Різдва та Великодня. Перший Спас збігається з Маковеєм, тобто 14 серпня, а третій збігається з післясвятом Успіння (29 серпня). Згідно з переказами, одного разу Ісус Христос з трьома своїми учнями піднявся на гору під назвою – Фавор. Як тільки добрався він до самої вершини і безпосередньо зійшов на неї, він змінився на краще. Неймовірною білизною засяяло його вбрання, і обличчя його також засяяло. Преображення — явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом зі світлої хмари Святого Духа: «Цей є...

ВІДХОДИ БЕРУТЬ НАС ЗА ГОРЛО... ВАМ ТАК НЕ ЗДАЄТЬСЯ?

сміттяПрихід весняного тепла щоразу ставить нас перед фактом: виявляється, ми живемо посеред величезного смердючого, брудного смітника. Можливо, я дещо утрирую, але факти — річ уперта. Ану ж бо пройдімося лісосмугами, будь-якими насадженнями, які ще не вкрилися першим зеленим листям. Околицями наших сіл і селищ. Узбіччям доріг. Що побачимо? Правильно. Купки, купи, гори побутового сміття, які по всіх усюдах розносить вітер. Пластикові та скляні пляшки, поліетиленові пакети, бляшанки — усім цим ми щедро «годуємо» навколишню природу, не думаючи, що вона не в змозі його перетравити. Це ж не органічні відходи, врешті решт…


І при цьому ми, начебто рухаємося до Європи. Ключове слово — «начебто». Бо Європу потрібно будувати у себе: не лише у своєму дворі, а й на своїй вулиці, у своєму селі.  А то вигребеш сміття з дому і подвір’я — і тихесенько його у найближчу посадку… Хазяїн!

Про сміття говоримо з року в рік. Регулярно оголошуються двомісячники чистоти, суботники, йде боротьба зі стихійними смітниками, витрачаються кошти на пальне для транспорту, що вивозить сміття на узаконені звалища… Цієї чистоти вистачає буквально на кілька місяців. Бо у нас іще дуже багато ось таких «хазяїнів» (див. абзацом вище). А всього у районі налічується близько трьох десятків як санкціонованих, так і стихійних сміттєзвалищ.
Запровадження цивілізованого поводження з твердими побутовими відходами — це не просто вимога часу; це — катастрофічна потреба як суспільства в цілому, так і кожної громади, й окремо взятого громадянина. І просто сподіватися на свідомість останнього — марна справа, якщо водночас не відбудуться кардинальні зміни у діяльності з цього питання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Спостерігаючи за щоденним накопиченням відходів, не можна не подивуватись з того, який потужний потік матеріалів усіх видів рухається лише в одному напрямку – від місця видобування ресурсів на смітник. Так само, як природні екосистеми залежать від кругообігу речовин, так стійке існування технологічного суспільства зумовлюється людською здатністю і вмінням рециклізувати (тобто, знову переробити) практично всі види матеріалів у відходах. Адже сотні, тисячі переповнених сміттєвих полігонів і нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Тільки впровадження замкнутого циклу переробки побутових відходів дозволить вирішити проблему.
Для цього потрібна комплексна програма. На Полтавщині, до речі, за участю кафедри прикладної екології та природокористування Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка розроблена Комплексна програма поводження з твердими побутовими відходами на 2017–2021 роки. Основними критеріями впровадження програми стали показники екологічної безпеки та соціально-економічні показники. Програмою передбачено на період 2017-2021 роки завершити будівництво, реконструювати та ввести нові потужності — 16 полігонів, що будуть мати статус районних полігонів ТПВ і забезпечувати прийняття відходів до етапу організації й початку експлуатації субрегіональних полігонів, поступове  впровадження роздільного збору відходів із метою відокремлення вторинної сировини та небезпечних компонентів  із змішаної маси ТПВ, безпечне захоронення залишкових змішаних ТПВ.
Згідно з цією програмою, у нашому районі має бути встановлена (на окремо відведеній ділянці полігону) сортувальна станція твердих побутових відходів, яких, до слова, у нас виробляється більше 40 тисяч кубометрів на рік. Мобільна сортувальна установка на 10 тис. тонн коштує 3 мільйона гривень; оформлення правовстановчих документів на земельну ділянку та розробка проектно-кошторисної документації для станції обійдеться у 100 тисяч гривень. І така сума повністю покладається Програмою на районний і місцеві бюджети.

Наскільки реальне виконання Комплексної програми для нашого району? З цим запитанням я звернулася до першого заступника голови райдержадміністрації Олександра Троцького.
— Скажу, як воно є: щоб закупити сортувальну станцію, треба повністю залишити без фінансування всю соціальну сферу району, — прокоментував посадовець. — Але потрібно з чогось починати, так далі тривати не може. Тож починаємо поки що з примітивного. Перш за все – укладання договорів щодо розміщення і вивезення твердих побутових відходів. Цю роботу вже розпочато Козельщинською селищною радою та КП «Козельщина». На даний час із 72 суб’єктів господарювання райцентру (підприємці, установи, організації) укладено 29 угод. Проте минулого тижня райдержадміністрація стосовно цього питання провела нараду з частиною керівників організацій, що відмовлялися укладати договори. У результаті кількість укладених угод має зрости до 40,а взагалі плануємо охопити ними стовідсотково.
По-друге, у кожній сільській раді має бути одне санкціоноване сміттєзвалище. Ми найближчим часом об’їдемо район і подивимося, які саме ділянки залишати для наступної паспортизації, щоб на даний момент можна було хоча б локалізувати сміття в одному місці. Це стало б першим кроком до запровадження в подальшому роздільного збору відходів. А поки що відходи можна збирати на тракторні причепи і вивозити трактором у кожному селі, і для цього не потрібні контейнери. Це не вимагає від сільської ради якихось особливих затрат, достатньо укласти відповідні угоди з місцевими господарствами, визначити конкретний день, оголосити населенню... Але чомусь сільські голови залишають це питання поза увагою, ось у чому проблема. Соромно за стихійні звалища на сільських околицях, а також — на адміністративних межах сільських рад. Цього могло би не бути, якби скрізь організували централізований збір побутових відходів. Нині не кожна сільська рада має кошти для паспортизації звалища, але такий збір, про який іде мова, — справа цілком реальна.
Наступним кроком мало би стати запровадження роздільного способу збирання сміття, його грамотна утилізація. За цим — майбутнє. Але це дуже вартісна справа, на яку поки що немає матеріальних ресурсів. Я прораховував, що потрібно для централізованого збору сміття по району. Достатньо було б чотирьох спеціалізованих автомобілів. Далі — розробити маршрут, поставити у селах контейнери і по визначених днях їздити. Але кожен такий автомобіль зараз коштує до 2 мільйонів гривень. За кошти районного бюджету їх закупити нереально. У той же час співфінансування з сільськими радами теж проблематичне, кожен голова візьметься рахувати, у кого більше населення чи сміття, мислячи не в районному, а у своєму місцевому масштабі... Тому я вважаю, що це питання державного масштабу, його не можна повністю перекладати на місцеві бюджети. Без державної субвенції ми не зможемо забезпечити перехід від хаотичних і несанкціонованих звалищ до цивілізованих полігонів і відповідної утилізації ТПВ. А ще — шанс зробити це матиме об’єднана громада, у якій будуть акумулюватися всі податкові надходження, з яких можна буде виділити цільові кошти на централізований збір відходів, їх утилізацію тощо. Поки що ж ми можемо розраховувати лише на залучення коштів від участі у проектах ЄС чи ООН та інших грантових угодах, за допомогою яких могли б упорядкувати полігони твердих побутових відходів і навіть закупити сортувальну сміттєву станцію тощо. А також сподіваємося на співфінансування з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища. На завершення скажу, що найважливішим фактором у поводженні з твердими побутовими відходами є патріотизм і повага до Батьківщини. Адже наш дім — це не лише оселя, у якій ми живемо, — це вся Україна. Тому, викидаючи сміття на узбіччя, в лісосмугу, посадку, залишаючи його після себе у місцях відпочинку, людина не просто забруднює навколишнє природне середовище, — вона зраджує Україну і ганьбить своїх батьків і дітей, — підсумував Олександр Андрійович.

Як не крути, обов’язок прибирати й ліквідувати тверді побутові відходи покладено на місцеву владу. Прибирання оплачується з місцевого бюджету, який, у свою чергу, формується з місцевих податків. Тобто можна сказати, що тип ліквідації сміття і якість прибирання визначаються бажаннями і фінансовими можливостями місцевих жителів. Поки що, судячи з кількості смітників у районі, можна зробити висновок, що ми не бажаємо жити цивілізовано. Найбільшим «досягненням» у нас вважається обнесення земляним валом звалища та захоронення сміття у землі. Але ж це негативно впливає на підземні води, а також на навколишні річки. Із захороненням сміття пов’язані супутні екологічні проблеми: вимивання речовин і забруднення ґрунтових вод; утворення метану; просідання ґрунту — доведено науковцями.
Тож стосовно відходів метод «як з очей, так і з думки» проблеми не вирішує. Тим більше, що з 1 січня 2018 року в Україні вступає в дію норма закону, згідно з якою заборонятиметься захоронення побутового сміття на звалищах без сортування та переробки. Тобто нам усе одно доведеться перейти на роздільний збір сміття та почати його переробку. А поки змушені перебудовувати свідомість і вчитися дбати про світ, у якому живемо.
Надія ЛИТВИН
Фото Юрія ОПЕРАЙЛА

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
107
1827
1862
17858
21569
79093
1784932

11.06%
7.33%
13.86%
0.57%
0.33%
66.86%
Online (15 minutes ago):22
22 guests
no members

Ваш IP:54.36.148.73