МОЛОДИМ УСЕ ПIД СИЛУ

Останні новини

  • «Хто викине сміття, того покарає Бог!»
    Дорога на Задовгу донедавна була позначена численними стихійними смітниками, які «цвіли» мало не під кожним деревом побіля узбіч. Але кілька тижнів тому все змінилося. Замість засміченої території уздовж дороги ми побачили акуратно складене і частково спаковане сміття.
  • облаштували зону відпочинку для жителів нашого району
    У ході двомісячника чистоти та благоустрою працівники районної ради разом із керівником та працівниками КП «Козельщина» облаштували створену в минулому році зону відпочинку біля річки Рудьки поблизу Василівки дерев’яним столом із лавами навколо нього та навісом, а також упорядкували три місця під мангали. Найближчим часом буде повністю завершено дощате перекриття альтанки для захисту від сонця й опадів і обладнано додаткові місця для безпечного розведення багаття відпочивальниками. Тож  усі бажаючі уже зараз можуть там відпочити з комфортом.
  • «Птахи — наші друзі»
    Узимку козельщинські школярі й учителі у рамках проекту «Птахи — наші друзі» дбали про зимуючих пернатих: розвішували по райцентру власноруч зроблені годівнички та регулярно підсипали у них корм. А у квітні учні подбали і про перелітних птахів. На уроках трудового навчання діти навиготовляли десятки шпаківень, які тепер красуються на деревах у парку і на набережній.

МОЛОДИМ УСЕ ПIД СИЛУ

franchuk1Селянському фермерському господарству «Атланта» в цьому плані, можна сказати, пощастило. У 2014 році виявив бажання працювати на підприємстві молодий чоловік Леонід Франчук. Спочатку керівництво, як зазвичай, узяло його на випробувальний термін різноробочим на свинотоварну ферму. Леонід не цурався жодної роботи, а головне: за що б не брався – все «горіло» в його руках! Майже 3 роки пропрацював на свинофермі, потім із півроку – на зернотоку.

Підприємство, йдучи в ногу з часом, удосконалювало виробництво. У зв’язку зі збільшенням процесів механізації, керуючому СТФ Анатолію Андрущенку був потрібен помічник із механізації трудових процесів. Керівництво вирішило: «А чому б не поставити помічником Леоніда Франчука – молодий, перспективний, «золоті» руки має?.. Для молодого працівника це й почесно, й водночас відповідально…
Він став зразком для інших, адже сам працював різноробочим, знає роботу зсередини. Мабуть, немає такого інструмента, яким би він не володів. Уміє все: від цвяха забити до транспортера полагодити; володіє комп’ютером, звідки черпає цікаву інформацію для роботи.
Леонід — міський хлопець. Маючи 36 років, пройшов уже чималий трудовий шлях. Закінчив 9 класів Кременчуцької загальноосвітньої школи №13, вступив до ПТУ №7 м. Кременчука, де здобув спеціальність наладчика агрегатних верстатів. Уже тоді (паралельно з навчанням) підробляв на деревообробному комбінаті «Кленовий лист». Спочатку простим робітником, а по закінченні училища — оператором паркетної лінії. Та молодість бере своє, і Льоша, як його звикли називати, поїхав шукати романтику! Був на заробітках у Бєлгородській та Луганській областях у будівельній бригаді, яка зводила будинки для багатодітних сімей.
Та де не добре, а вдома найкраще! Повернувшись до Кременчука, зустрів свою майбутню дружину Ірину, яка народила йому двох синів і донечку. Микита й Кирило вже школярі, а 4-річна Анечка – татова улюблениця! Треба тільки бачити, як горять очі в Леоніда при згадці про дружину й дітей.
Звичайно, можна було знайти себе у великому індустріальному місті, та молода сім’я вибрала село, де дихається на повні груди, де діти набираються сили від природи, де люди щирі та відкриті. Ось уже 11 років родина Франчуків проживає у Книшівці. Завели господарство: 2 телят, 7 кіз, кролі, птиця. Мають овочі зі свого городу та фрукти зі свого саду.
А робота у сільському господарстві, як говорить Леонід, йому до душі. Тут він набирається досвіду, утверджується як спеціаліст. Дуже добре відгукується про підприємство: щомісяця вчасно видається зарплата, відлагоджена безкоштовна система харчування та підвезення працівників із віддалених сіл на робочі місця й по домівках після трудового дня, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягом.
Його девіз: «Працювати, як для себе, і дивитися вперед на 5-10 кроків». Адже ми закладаємо фундамент для своїх дітей, каже Леонід, для свого майбутнього. Буде прибуткове господарство, буде зростати виробництво – і в нас, і в наших дітей усе буде добре!

Тетяна Керімова

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1996
2454
17740
17740
43038
58428
1281503

Прогноз
3024

10.65%
6.34%
15.83%
0.57%
0.44%
66.18%
Online (15 minutes ago):39
39 guests
no members

Ваш IP:54.166.212.152