I ВМЕРТИ НIКОЛИ

Останні новини

  • Про все-все мені нагадують «три зозулі, з поклоном»…
    — А почитаймо, — раптом десь у надвечір’ї зверталася до мене дружина Надя, — таким чином і наснажимося, а потім знову за робочий стіл, за ручку з пером…— А що ж почитаємо? — уточнюю.— Та почнемо з Григора (це вона мала на увазі Григора Тютюнника): він так болісно писав.І стиха додавала:
  • Перші «Олесеволівські читання-2018»
    4 травня у Бреусівському Будинку культури відбулися перші районні літературно-краєзнавчі «Олесеволівські читання-2018». На захід із Києва прибув письменник-земляк, авторитетний дослідник Голодомору 1932-33 рр. в Україні, випускник місцевої школи Олесь Воля з дружиною Ганнусею, братом Михайлом та соратником-побратимом по перу Олександром Кавуненком.
  • Пам’яті видатного письменника-земляка
    Цей рік для жителів нашого району знаменний 100-річчям від дня народження славетного земляка, письменника, поета, літературного та громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара.

I ВМЕРТИ НIКОЛИ

5856812 originalБабусі у селі помирали напровесні, коли ще сніг не зійшов. Бо як зійде — то помирати ніколи, треба листя минулорічне дозгрібати, і подивитися, чи часник не померз, і розпланувати город, і найняти Петра, щоб заволочив, як підтряхне, а там і глини намісити, щоб около підвести, а тоді і кухню та сарай побілити. А вже ближче до майських і до дерев та забору черга дійде. То діди вмирають, коли хочуть. А баби — ні, їм не годиться вмирати, коли у людей роботи скільки і у полі, і у дворі. Пережила зиму, перезимувала — все! Працюй і живи. Бо — ніколи!

Смерть ходила по селу неспіхом, довго обирала, кого забрати цього року, а кого лишити. Молодих чіпала рідко. Хвороби якось лікувались чи то у филенківській лікарні, а як уже щось серйозніше, то у районі. За все моє дитинство всього три катастрофи і трапилося: розбився десь далеко літак, на якому була филенківська врачиха, і нібито знайшли тільки її руку з перснем; в автомобільній аварії загинув Володька Тарасов, чоловік листоноші; і по дорозі на Первозванівку, під горою, упав з мотоцикла й убився Іван, молодий іще хлопець, у нього тільки-но син родився. Та Іван був випивши, і всі казали,що не їдь, а він поїхав — і от. Ще років двадцять потому матері вдовбвлювали своїм синам, що пити і за кермо — то до добра не доведе; он Іван — випив...
А бабусі що? Вони садили город, проривали моркву, ганяли жуків, підв’язували помідори, викопували картоплю, перебирали її, опускали у погріб. А тоді ще квасили капусту і яблука. Накривали часник на зиму і згрібали опале листя. І коли вже все було зроблено, а попереду маячила довга зима, то бабусі починали згасати. Спочатку переставали виходити до колодязя по воду, тоді забували про двір, а далі вже і грубку не могли розтопити. І тоді у селі казали, що «Наумиха злягла». До неї ходили у гості, провідували і переказували одна одній, що, мабуть, уже не підніметься, бо і їсти не їсть, тільки водичку п’є, і лице пожовкло, а найостанніший діагноз — ніс загострився. І я вже знала: якщо ніс загострився — то скоро похорон. І добре б, щоб не по нашій вулиці везли. Бо похоронний марш надовго в’їдався у тіло, не давав заснути, розставляв привиди по всьому подвір’ю.
На похороні за бабусями не голосили, плакали для годиться. Діди не уміли цього робити, а діти вже і самі були не першої молодості: «там ногу круте, там поперек прихватило, а тут ще мати злягли». От як дідусь помирав, то бабуся голосила: і куди ж ти зібрався, і на кого ж мене покинув, і кому ж я тепер снідати буду варити, та ти ж казав, що ми разом помремо... Та це голосіння не краяло душу, не розривало серця, навіть сльози, і ті не починали литися, бо то була розмова між старим подружжям, данина традиції. 
Осінь закінчувалася дощами, почорнілим листям, першими морозами. А людське життя — старістю, неміччю, тихим згасанням. Наробилися, нажилися, наняньчилися — пора і на той світ, бо батьки та сусіди вже зачекалися. І єдине, про що клопоталися бабусі, — так це щоб земля не промерзла, бо копачам важко буде копати могилу.

Любов ФИЛЕНКО

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
60
2041
5758
13457
40736
66381
1668055

Прогноз
2640

11.70%
6.21%
14.17%
0.58%
0.35%
67.01%
Online (15 minutes ago):10
10 guests
no members

Ваш IP:54.80.87.166