Твої люди село

Останні новини

  • Я БАГАТА СВОЄЮ РОДИНОЮ ТА ЛЮДЬМИ, ЯКІ МЕНЕ ОТОЧУЮТЬ
    Всього було у моєму житті — і радощі свої, і прикрощі. Народилася і виросла я у селі Сушках, точніше на хуторі Кринки, який місцеві називали «Крим», бо його вуличка пролягала побіля ставка з вербами та верболозами. Багато дітвори там росло. Весело було. На дорозі пиляки було по кісточки, так що курява стояла стовпом майже цілий день. Благо, що поряд ставок, тож з дороги — шубовсть прямо у воду!
  • До 100-рiччя вiд дня народження Олеся Гончара: улюбленi цитати
    «Всяке буття є страждання, так східні мудреці вчать. Нірвана, кажуть. Стану нірвани, мовляв, треба досягти, ото й буде повне щастя по—нашому. А щоб нірвана тобі відкрилась, мусиш зректися всього земного, подолати в собі жагу життя, звільнитись від усяких бажань та суєти, цілком віддатися спогляданню. Однак щодо Баглая, то в нього філософія інша: труд звеличує людину. Звісно, не скотячий. Не тільки ради шлунка. І не пустопорожній, не на холостому ходу.  Бо такого в нас чи не найбільше, про декого справді можна сказати: житимеш довго, але даремно.» («Собор»)
  • Гончар у моєму житті
    Продовження роздумів на тему «Гончар у моєму житті» . Початок — у №13 від 30 березня 2018 р.. Митець минулого і сьогодення, син-патріот матері-України, нащадок козельщинської землі Олесь Гончар – не тільки сильна та вольова особистість. Насамперед він проникливий майстер прози й талановитий режисер літературного життя. Письменник лишився у пам’яті незгасаючим днем, який розповідає про знедолену Україну, духовний занепад морального людського світу, політичну байдужість до святих джерел життя.

Твої люди село

Від «колгоспного» — до «золотого»

золоте есілляВесна, літо, осінь, зима — з цих чотирьох, таких різних, пір року раніше молодята у більшості випадків обирали літо або ранню осінь. Пояснення для цього були дуже прості — новий урожай і дешеві продукти. Звичайно, ще 50 років тому важко було собі уявити свіжі помідори чи огірки протягом цілого року. На той час продукти закуповувалися самотужки під чітким керівництвом весільних господинь, а весілля святкували у шалаші, уквітчаному килимами і рушниками, квітами і кульками.
Нині часи змінилися. «Модні» страви, фасони суконь також змінилися. Наявність і ціна продуктів уже не так відчутно впливають на час проведення весілля…

Житейська правда Василя Правди

ПрадаУсього було за довгий життєвий шлях у Василя Петровича Правди з Мальців (Чапаєвки) — і доброго, і лихого. Та й те сказати: стрімко наближається до свого 95-ліття «мальцівський патріарх». Вік, без сумніву, солідний. А головне — ніхто, познайомившись уперше з цією неординарною людиною, не може повірити, що Василеві Петровичу уже стільки літ! Міцний козарлюга, завжди охайний, веселий і компанійський, із ясним аналітичним розумом і світлою пам’яттю — усе це він, герой нашої розповіді. Щоправда, важкувато вже пересуватися, спирається на палицю (а що ж ви хотіли?), може навіть сам із себе покепкувати з цього приводу.

I ВМЕРТИ НIКОЛИ

5856812 originalБабусі у селі помирали напровесні, коли ще сніг не зійшов. Бо як зійде — то помирати ніколи, треба листя минулорічне дозгрібати, і подивитися, чи часник не померз, і розпланувати город, і найняти Петра, щоб заволочив, як підтряхне, а там і глини намісити, щоб около підвести, а тоді і кухню та сарай побілити. А вже ближче до майських і до дерев та забору черга дійде. То діди вмирають, коли хочуть. А баби — ні, їм не годиться вмирати, коли у людей роботи скільки і у полі, і у дворі. Пережила зиму, перезимувала — все! Працюй і живи. Бо — ніколи!

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
463
3850
27176
17740
69568
58428
1308033

Прогноз
4056

11.09%
6.26%
15.63%
0.56%
0.43%
66.04%
Online (15 minutes ago):92
92 guests
no members

Ваш IP:54.81.68.240