РОЗКАЖУ ВАМ БАЄЧКУ…

Останні новини

  • Електрокардіограф — екстреній медицині
    Нещодавно для підстанції екстреної медичної допомоги Козельщинського району придбано електрокардіограф з функцією дистанційної передачі ЕКГ – «ЮКАРД100».
  • ЩО ТО ЗА РОСЛИНА — «ХІРУРГ» БЕЗ НОЖА?
    «Чула, що є така рослина, яку називають «хірург без ножа». Кажуть,  що є цілющі рецепти застосування її від варикозу, навіть при відкритих виразках. Чи правда це? Розкажіть, будь ласка, про неї. А.САВЕЛІНА»
  • ПОПЕРЕДИТИ, ЩОБ ЖИТИ
    За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я,  від 30 до 50% випадків раку можна уникнути, якщо щорічно проходити профілактичні обстеження. Адже на початкових стадіях онкозахворювання значно краще піддається лікуванню. Симптоми, що можуть з’являтися у процесі розвитку хвороби, залежать від її виду.

РОЗКАЖУ ВАМ БАЄЧКУ…

Сьогодні студенти всього світу відзначають своє свято. Студентські роки — найпрекрасніша пора

у житті, наповнена intelligent geek kids sticker 3887 чбцікавими і незабутніми подіями, романтикою, безтурботністю, новими знайомствами та зустрічами. Як-то кажуть, студенти живуть весело від сесії до сесії. А скільки всього ще попереду! У кожного свої незабутні спогади про студентське життя. Як важко здавали сесію, а потім як святкували її здачу. Як не вистачало грошей, і всі скидалися на пачку макаронів. Як збиралися вечорами і під гітару співали пісні.  

Як ходили у походи і на туристичні зльоти. Особливо насичене студентське життя у мешканців гуртожитку. Там стільки друзів і знайомих! Опівночі напередодні іспиту в гуртожитку відчиняються всі кватирки, куди студенти викидають свої заліковки, прив’язані до мотузки.  При цьому потрібно голосно кричати: «Халяво, прийди!»  Такий ритуал гарантує позитивну оцінку на іспиті. І студенти свято в це вірять. Можна пригадати безліч дивовижних і кумедних історій зі свого студентського життя. І це — лише поодинокі випадки з тих, про які нам розповіли козельщинські хлопці й дівчата, котрі навчаються зараз у вишах.

ІСТОРІЯ ПЕРША

Група блондинок, студенток університету, отримала завдання виміряти висоту флагштока. Узявши драбини і рулетки, дівчата пішли до флагштока і стали його вимірювати, падаючи з драбин, гублячи рулетки і взагалі створюючи жахливий безлад. Проходив поблизу студент інженерного факультету, вирі-шивши допомогти, підійшов до них, вийняв флагшток із землі, поклав на землю, заміряв його рулеткою, і, пере-давши результат вимірювання блон-динкам, пішов геть. Ті перезирнулися, розреготалися, й одна промовила: «Ну от, як завжди, ці вже мені тупі інженери... Нам же потрібна висота, а він виміряв довжину!»

ІСТОРІЯ ДРУГА

Діло було на хімічному відді-ленні університету. Ми з другом Льохою в якості підсумкового завдання варили аспірин. Щось десь недогледіли й отримали у результаті 10 грамів жовтої смердючої гидоти, яка нічого спільного не мала з «великими білими кристалами» з методички. Вже було засмутилися і змирилися з очікуваним «трояком», але тут Льоха видав геніальну думку: «А що? Аптека ж через дорогу...» Купили пачку аспірину, пере-кристалізували і принесли викладачеві на перевірку купку «великих білих кристалів». Подиву його не було меж! Викладач перевіряв і знову перевіряв іще раз усі властивості, довго розпитував про послідовність дій і розгублено видав: «От блін, п'ять років усі якусь жовту смердючу гидоту синтезували, а тут раз — і так добре вийшло!»

ІСТОРІЯ ТРЕТЯ

Наш професор страшенно любив «палити» студентів зі шпаргалками. А «стріляв», звичайно, професійно... Бувало, всі пишуть, а він як підхопиться! І давай під парти заглядати! А якщо знайде щось — аж тремтить від радості! І виганяє студента. А ще любив газетку почитати, поки студенти пишуть. Або там журнал якийсь. Читає, значить, і іноді так пильно на аудиторію споглядає.
Ну, ось одного разу перед іспитом розсідається народ за парти, усі подалі норовлять сісти, а один товариш — сідає прямо навпроти професора. Отримали всі завдання, пишуть, крекчуть, пару чоловік уже вигнали, інші не те що шпаргалку — носову хустинку дістати бояться. Заспокоївся трохи наш Федір Іванович, сів, розгорнув газету, читає. Іноді на підозріле шарудіння опускає газетку і так на студентів як зиркне! І знову читає.
Тут студент за першою партою безсоромно дістає з-за пазухи товстелезний конспект, розгортає його на потрібній сторінці, і кладе ДО ПРОФЕСОРА НА СТІЛ! І починає спокійнісінько списувати. Той відчуває неладне, опускає газетку (на конспект!) і дивиться на студента. Той собі пише щось — увесь у роботі... Федір Іванович піднімає газетку, читає далі. Студент продовжує списувати. В аудиторії починають хихотіти. Викладач різко опускає газетку і дивиться на студента впритул. Нічого. Встає, обходить його збоку, кілька разів проходжується аудиторією. Нічого.
Заглядає під парти. Порожньо. Знизує плечима, сідає за газетку. Студент продовжує списувати. В аудиторії починається тиха істерика. Студент незворушно перевертає сторінку конспекту. Всі в аудиторії вже плачуть. Професор кидає газету, підхоплюється і буквально обшукує студента. Зрозуміло, нічого не знаходить. Таке повторюється ще кілька разів. Нарешті, студент із полегшенням непомітно для викладача (за газеткою) ховає конспект назад за пазуху і здає роботу. Тут Федір Іванович не витримує.
— Ви списували!
— Та що Ви, Федоре Івановичу, як можна?!. Ви ж самі бачили...
— Я не бачив, але знаю, що ви списували! АЛЕ ЯК?!
— Та ні ж... Ось хлопці підтвердять...
— Ось що, юначе. Скажіть мені, як вам це вдалося, і я ставлю вам четвірку.
Студент пояснює. Професор з важким серцем виводить у заліковці «добре».
Оплески. Завіса.

ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА

— Питань у нас 60. Так?
— Так.
— У білеті по три питання, так?
— Так.
— Значить, якщо поділити, то виходить, що буде 20 білетів, так?
— Так.
— А в двох групах 50 чоловік, так?
— Так.
— Отже, спочатку пропустять 20 чоловік, потім знову повернуть білети і знову пропустять 20 осіб, а потім пропустять останніх 10.

— Ну, то й що?
— А те, що шанси крайніх із кожної двадцятки витягнути підготовлений білет більші. Адже якщо з'ясувати, що вже витягли, можна розрахувати, що тобі дістанеться!
Уся маршрутка завмирає у захваті від почутого відкриття. Через секунду починаються дзвінки на мобільний товаришам, які вже під'їхали в інститут, вибудовування черги і т. п.
Хвилин через п'ять з переднього сидіння, що поруч із водієм, лунає голос: «Біля інституту зупиніть, будь ласка». Публіка, що сидить у маршрутці затихає, пізнавши голос свого викладача. А потім самотній голосок сумно каже у слухавку: «Передай нашим відбій. СТРАТЕГІЯ ЗМІНЮЄТЬСЯ…»

ІСТОРІЯ П'ЯТА

На кафедрі радіоелектроніки був один професор, на прізвище Кейн, від інших професорів він відрізнявся тим, що любив у білому халатику посидіти з паяльничком у лабораторії, покопирсатися у мікросхемах... Ось одного разу під час цього захоплюючого заняття вийшов у туалет покурити. Стоїть, палить, нікого не чіпає. Тут влітає студент-заочник, нервово дістає сигарету і звертається до професора:
— «Борода», дай прикурити...
Професор незворушно простягає запальничку, заочник, затягнувшись, продовжує діалог:
— От Кейн, от гад! Ні, ну як таке може бути — один «лабу» (лабораторну роботу — ред.) зробив за мене, точно таку ж здав… Йому чотири, мені — два!!! (і нецензурщина)
Кейн:
— А в чому помилки?
Заочник:
— Чуєш, «борода», а ти шариш у цьому? Виручи, а з мене пляшка...
Кейн:
— Покажи «лабу»... Ага, ну, давай, дуй до бібліотеки, бери методичку з цієї «лаби» і до мене...
Той біжить, приносить. Професор йому: «Ну, значить, тут ти не порахував, там помилився... А як правильно рахувати — ось у цьому параграфі написано; йди, рахуй, потім принесеш, перевірю.» Заочник радий, біжить, вираховує, повертається:
— Ну як, «борода», правильно?
Кейн:
— Так, не зовсім, ось тут перероби, тут виправ, і все чудово.
Заочник, сяючи від щастя, дістає з дипломата пляшку, ставить на стіл, випивають по чарці...
Студент уточнює:
— А коли професор консультацію проводити буде?
Кейн:
— Сьогодні о 16.00.
Студент:
— Ось і зашибись, спасибі «борода», бувай...
Коли заочник прийшов на консультацію і побачив свого викладача, він фактично втратив дар мови, а професор, зі словами «от тепер я знаю, що ви все зробили самі» і з чистою душею поставив йому п’ятірку...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
2764
2743
9690
20240
56288
56951
1740558

Прогноз
2880

11.29%
7.10%
13.89%
0.57%
0.34%
66.81%
Online (15 minutes ago):29
29 guests
no members

Ваш IP:54.36.148.94