Як давно це було...

Останні новини

  • До дітей, онуків, правнуків
    Яків БІЛОУСЬКО, с.Панасівка (Продовження. Початок — у №39 від 28.09.18 р., №42 від 19.10.18 р., №44 від 2.11.18 р., №45 від 9.11.2018 р. №46 від 16.11.18 р., №47 від 23.11.18 р., №49 від 7.12.18 р., №51 від 21.12.18 р., №52 від 28.12.18 р.)
  • До дітей, онуків, правнуків
    Яків БІЛОУСЬКО, с.Панасівка (Продовження. Початок — у №39 від 28.09.18 р., №42 від 19.10.18 р., №44 від 2.11.18 р., №45 від 9.11.2018 р. №46 від 16.11.18 р., №47 від 23.11.18 р., №49 від 7.12.18 р., №51 від 21.12.18 р.)  
  • До дітей, онуків, правнуків
    Яків БІЛОУСЬКО, с.Панасівка (Продовження. Початок — у №39 від 28.09.18 р., №42 від 19.10.18 р., №44 від 2.11.18 р., №45 від 9.11.2018 р. №46 від 16.11.18 р., №47  від 23.11.18 р., №49 від 7.12.18 р.)

Як давно це було...

Випускникам сьомого класу
Сушківської семирічки 1957 р.

О гай-гай! Промайнули так швидко роки.
В думах-згадках вони душу крають…
Незабудками наших сердець, як пташки,
Десь у вільному леті витають…
П’ятдесятий у вересні — ми «першаки».
Хіба можна про це нам забути,

Як наш перший учитель усіх залюбки
Взяв за руки й повів поміж букви?
Слова «мама» і «мир» у своїх букварях
По складах прочитали ми вперше.
Наші пальці в чорнилі і пера скриплять –
Пишем букви. Це теж було вперше...
Ось останній урок. Ми залишили клас,
Пташенятами в світ полетіли,
І зрадливая доленька кожного з нас
У незвідану даль поманила.
Як давно це було! І стежки заросли,
По яких ми ходили до школи.
Береже наша пам’ять усіх вчителів,
Що причетні до нашої долі.
Ми вже стали не ті, твої дочки й сини,
Білий сніг сивини впав на скроні…
Вдячність серця позвала – приїхали ми
Поклонитись тобі, наша школо!

Випускникам 10-х класів
Бреусівської середньої школи 1960 р.

Зустріч
У рік шістдесятий — десятий наш клас…
В руках атестати, усяк собі гетьман;
Навчання позаду, попереду нас,
Куди не кинь погляд, чека чистий ватман.
Надіявся кожний своїми руками
Накреслить на ватмані долю легку…
Життя закрутило, як вихор у полі
Потужним потоком стеблинку суху…
Зустрілися знову ікс років потому.
Колишній десятий. Ми знову у школі!
Злетілись сюди, як до рідного дому,
Ми, учні довічні, уже сивочолі.
Обійми! Цілунки! І сумно, і смішно…
Ну як ти? А ти як? Запитань гора.
Тебе не впізнати! Та й ти не колишня!
Діди, бабусі, а, можливо, хто й «пра»…
Ми в класі своєму. Та що це зі мною?
За парту не сяду? Так поруч постою…
А пам’ять вертає
в безжурність щасливу;
Які ми, о Боже, були молодими!

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1956
1510
3466
13026
38274
60361
1861998

Прогноз
2016

10.73%
7.97%
13.56%
0.61%
0.33%
66.80%
Online (15 minutes ago):20
20 guests
no members

Ваш IP:54.36.149.97