Не ди­ви­ся так при­ві­т­но, яб­лу­не­воц­ві­т­но...

Останні новини

  • МЕДИЧНА РЕФОРМА: ВІД СЕЛА ДО СЕЛА, ВІД ПАЦІЄНТА ДО ЛІКАРЯ…
    Сушківська амбулаторія залишилася без власного сімейного лікаря. А ще кілька років тому місцева громада раділа: їм удалося за підтримки районної влади, фінансування тоді ще Пригарівської сільської ради, а також  завдяки ентузіазму та коштам місцевих фермерів, населення перетворити Сушківський ФАП на комфортну амбулаторію, забезпечити її кадрами, перш за все — молодим сімейним лікарем; купити автомобіль…
  • Найзатребуваніший сервісів Міністерства юстиції України
    Одним із найпопулярніших і найзатребуваніших сервісів Міністерства юстиції України насьогодні є видача свідоцтв про народження дітей безпосередньо у пологовому будинку.
  • ДЕ НА ПОЛТАВЩИНІ НАЙБІЛЬШЕ ХВОРІЮТЬ НА ГРИП ТА ГРВІ
    Протягом минулого тижня (станом на 28 січня) на Полтавщині продовжується сезонний підйом захворюваності на гострі респіраторні інфекції.

Не ди­ви­ся так при­ві­т­но, яб­лу­не­воц­ві­т­но...

синягіська колажНе ди­вись так...
Не ди­ви­ся так при­ві­т­но,
яб­лу­не­воц­ві­т­но...
П.Ти­чи­на

 

Не ди­вись так не­зем­но. Ме­не не здій­май над хма­ри.
Я ту­теш­ня, зем­на. З ді­да-пра­ді­да. Од ві­ків...
Як на бі­са — грі­хів за ду­шею ма­ло.
Як на Бо­га — до бі­са за­ве­лось грі­хів.

Не шу­кай у очах зо­ло­тих во­дос­па­дів піс­ню.
Я не Мав­ка, і мул за­не­се гли­би­ну очей.
А в ко­сах моїх тем­них не бу­ди вог­ня­нис­ту ніж­ність.
А збу­див­ши, не гні­вайсь, як від те­бе во­на вте­че.

Не хви­люй моїх вуст і пле­чей ле­бе­ди­ний сму­ток.
А як ско­риш со­бі — то з лі­та­ми не по­жа­лій,
Ко­ли згір­к­не в ус­тах твій виш­не­во-тер­п­кий ці­лу­нок
і згор­ба­ті­ють пле­чі під ва­гою тяж­ких тих літ.

Як­що ждеш ти роз­ваг — сха­ме­ни­ся, до­ки не піз­но.
Я не та, що шу­кав. Роз­ча­ру­єш­ся — ві­дій­ди.
Тіль­ки в сер­це заг­лянь: не та­ке во­но, як у ін­ших.
Біль­ше бо­лю у ньо­му. І сон­ця. І до­бро­ти...

Не ди­вись так не­зем­но. Ме­не не обож­нюй тай­но.
Що ту­теш­ня, зем­на з ді­да-пра­ді­да я, по­вір.
Ту, над­х­мар­ну, за­будь. По­лю­би ме­не цю, зви­чай­ну.
Щоб і сніг си­ви­ни ту лю­бов по­га­сить не зміг.

Шу­мі­ла-шу­мі­ла ака­ція бі­ла...

Шу­мі­ла-шу­мі­ла ака­ція бі­ла...
Бу­ло чи нас­ни­лось? По­вір, не збаг­ну.
О, як я че­ка­ла, о, як я лю­би­ла
Но­чей тих, очей тих кра­су не­зем­ну!

Над чор­нії бро­ви — ку­че­ри­ки сві­т­лі
І тай­ну сві­тань у виш­не­вих ус­тах.
Нав­с­т­річ то­бі — зо­рі, нав­с­т­річ то­бі — кві­ти...
А я все ті­ка­ла у ма­є­ві трав.

І ди­ву да­ва­лась: як по­дих твій чис­тий
Міг зли­ти­ся з ди­хан­ням жи­та, тро­янд?
Десь блис­ну­ла зір­ка і впа­ла так близь­ко —
Мож­ли­во, у сер­це. Мож­ли­во, у сад.

Ти був моїм лі­том. Був ко­ло­сом, цві­том,
Вер­бою, зо­рею на не­бі ніч­нім,
Ти ле­го­том-ві­т­ром ле­тів по­над сві­том,
Сто­ма со­ло­вей­ка­ми в сер­ці дзве­нів...

Шу­мі­ла-шу­мі­ла ака­ція бі­ла...
І більш не роз­пи­туй.
Бу­ло, як у сні.

Наді Синягівська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1112
2177
10806
16987
46260
57730
1927714

Прогноз
1656

10.48%
8.47%
13.32%
0.61%
0.32%
66.80%
Online (15 minutes ago):26
26 guests
no members

Ваш IP:3.84.243.246