ГВАЛТ, РІЖУТЬ!

Останні новини

  • А чому даєш хабарі ти?
    Мабуть, увесь район уже чув місцевий анекдот-бувальщину про «дві сковороди». Коли бабця запитала лікаря, що вона винна за порятунок її чоловіка, ескулап, ніби так і годиться, зверхньо заявив: «Дві «сковороди»!».  Без заперечень вдячна старенька почимчикувала  на базар, звідки принесла  лікарю замовлені дві сковороди — новесенькі, блискучі, хіба що… без водяних знаків.
  • Наскільки вільними ми стали?
    «Ми обіцяли — ми зробили, ура! Ми — вільні!», — радісні гасла останніми днями заполонили всі українські телеканали. Автори роликів малюють українцям справжні райдужні перспективи, стверджуючи, що введення безвізового режиму — чи не найголовніше досягнення України за останні роки, адже «безвіз — це не лише спосіб перетинання кордону, а й ще один крок до утвердження свободи людини і свободи нашої держави».
  • Квіти на могилі: штучні чи живі?
    Нещодавно з родичами виділили день, щоби поїхати прибрати на цвинтарі, упорядкувати могили. Дорогою заїхали купити квіти, бо це було напередодні того дня, коли  покійному свекру виповнилося б 70 років. Даючи мені чотири гвоздики, продавчиня мимохідь запитала: «А як Ви ставитеся до екологічної акції проти штучних квітів на кладовищах?» Я тоді лише знизала плечима. Чесно скажу: однозначно відповісти «за» чи «проти» — я не готова.

ГВАЛТ, РІЖУТЬ!

medicine352— Хворий, лягайте!
— Куди?
— На каталку.
— Чого?
— Поїдемо. На операцію.
— На яку операцію?

— Ви Коваль?
— Ні, Ковальчук.
— Ну, все одно. Й вам не завадить. Розріжуть, подивляться, чи все нормально.
— Та не треба мене різати! Я не просив.
— Хворий, не вередуйте. Скидайте штани, дамо укола. Вас хірург жде. Анастезіолог чекає. Медсестра операційна до роботи готується. Ціла бригада задіяна. А ви опираєтесь.
— Мені терапевт, а не хірург потрібен!
— Терапевти у нас — дефіцит. А хірурги ще є. Удвічі більше, ніж на Заході. Хочете, щоб вони без роботи сиділи? Зарплатні не отримували? Щоб діти їхні з голоду повмирали? Бачу, що не хочете. Ну, то хутчіш лягайте...
— Докторе, є хворий. Ледве відловили.
— Чудово. Приступаємо до операції. Спирт у нас є?
— Та нема, вчора у заввідділенням був день народження...
— Хворий, може у вас є півлітра? В коридорі, у дружини? Чудово! Де анастезіолог?
— В ординаторській. Нові джинси міряє.
— А операційна сестра?
— На базарі. Скальпеля купує.
— Хворий, може, у вас скальпель є? Немає? Погано. Треба зі скальпелем тепер ходити. Часи такі настали. Раптом «швидка» забере. Чи рекетир уночі біля парадного щось попросить... І рентгенапарата вдома нема? Нікуди не годиться. Пора куплять. Хоча б ускладчину. Удвох із сусідом. Ми свій по бартеру на спирт медичний обміняли.
— Іване Михайловичу! Є скальпель. У санітарки позичила. В неї чоловік — комерсант. Отримав гуманітарну допомогу. Від американських рекетирів. Можна починати, Іване Михайловичу! Хворий, роздягайтесь!
— А котра година? О, вже обід. Галю, нагрій чаю. Хворий, одягайтесь. Ви часом не наркоман? У вас нема шприца? Не маємо чим наркоз давати. Зрештою, це недовго. Ви потерпіть з півгодини. І апендицит — тільки гавкне.
— Іване Михайловичу, до телефону!
— От не дадуть працювати. Перервали на найцікавішому місці... Хто там питає: чоловік, жінка?
— Та жінка.
— Як її звати?
— Інна!
— Тоді біжу! Галочко, подивіться, щоб хворий не втік з операційної.
— Іване Михайловичу!
— Що таке?

— Он «Бандитський Петербург» йде по телевізору. Тридцять шоста серія.
— Везіть його до палати. Завтра кінчимо.
— Кого?
— Операцію.
— Іване Михайловичу! Вас до телефону!
— Що таке? У нас не Коваль, а Ковальчук? Не того дівчата привезли? Помилилися? Ну, голубонько, яка різниця. Всі в нас хворі, здорових людей практично тепер нема. Розріжемо, глянемо, як все нормально — покладемо усе на місце. Нічого собі не заберемо.
«Що за люди — не дають працювати. У нас план, кінець кварталу, зарплати не дають, прогресивки нема, а роботи — тьма. Тому щось відрізати, тому — доточити. А вони думають, що лікарня це так собі. Пігулки попив, укола в одне місце штрикнули — і будь здоров».
— Хто там наступний? Коваль? Давай Коваля! Чим привезли? «Швидкою?» Мерседесом? Кіньми?!.. І бичок до воза на шворці прив’язаний? Давайте його сюди!
— Кого? Бичка?
— Та якого бичка? Тобі, Галю, все бугаї в голові.
— Та не бугаї, а бички в нього. Ціла ферма. Відгодівельний комплекс. Чуєте, як реве. До гурту проситься...
— Негайно хворого на стіл. Гукайте всіх од телевізора. Видно, діло серйозне. Раз бичок під вікном реве...

Євген КОЛОДІЙЧУК

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
187
2853
5601
36418
84598
95067
1418130

Прогноз
3120

12.48%
5.96%
14.83%
0.52%
0.40%
65.81%
Online (15 minutes ago):31
one guest
no members

Ваш IP:54.159.91.117