«А й справдI, воно менI нужне?..»

Останні новини

  • До дітей, онуків, правнуків
    Яків БІЛОУСЬКО, с.Панасівка (Продовження. Початок — у №39 від 28.09.18 р., №42 від 19.10.18 р., №44 від 2.11.18 р., №45 від 9.11.2018 р. №46 від 16.11.18 р., №47 від 23.11.18 р., №49 від 7.12.18 р., №51 від 21.12.18 р., №52 від 28.12.18 р.)
  • До дітей, онуків, правнуків
    Яків БІЛОУСЬКО, с.Панасівка (Продовження. Початок — у №39 від 28.09.18 р., №42 від 19.10.18 р., №44 від 2.11.18 р., №45 від 9.11.2018 р. №46 від 16.11.18 р., №47 від 23.11.18 р., №49 від 7.12.18 р., №51 від 21.12.18 р.)  
  • До дітей, онуків, правнуків
    Яків БІЛОУСЬКО, с.Панасівка (Продовження. Початок — у №39 від 28.09.18 р., №42 від 19.10.18 р., №44 від 2.11.18 р., №45 від 9.11.2018 р. №46 від 16.11.18 р., №47  від 23.11.18 р., №49 від 7.12.18 р.)

«А й справдI, воно менI нужне?..»

karikatura ushanka ravshan egamberdiev 10729На хуторі Худенках, де пройшло моє дитинство, було у кінці 50-х років минулого століття щось трохи більше двох десятків осель. Жили тут дві багатодітні сім’ї — по семеро і більше дітей. Усі вони зростали, як правило, працьовитими, уміли постояти за себе. «Зірок» у науках не знімали, але лайливими були — до неможливості. Ми, інші хутірські діти, з самого малечку пізнавали від них новий курс наук зі вживання… матюків та й, що гріха таїти, інших «заборонених» речей.

Жив собі на хуторі і такий собі «веселий» дідусь Трохим Зінченко, любитель анекдотів та найтяжчих дискусій, за які у свій час і відбував кілька років у сталінських таборах. Але почуття гумору не втратив і, схоже, не розкаявся.
Та мова дещо про інше.
Дід Трохим дуже любив зачіпати дітей, на кшталт: «Куди йдеш? Як тебе звати?» І так далі.
І ось одного разу сидів він на колоді біля своєї хати, смалив самокрутку. А по стежині йшов з батіжком п’ятирічний хлопчик зі згаданої багатодітної сім’ї.
— Хлопчику, куди ти йдеш? — за звичаєм запитав дідусь.
— Діду, куди я йду, воно Вам і на… не нужне! — недовго думаючи, відповів хлопчак і — тільки п’ятки зблиснули.
— Ах ти ж, халамиднику! — вигукнув обурений дід. — Я тебе заматюкаюся! Ось я тобі!.. — підвівся, хапаючись за лозинку. А потім (розповідав він згодом хуторянам біля комори)… постояв трохи, подумав.
— А пацан же правий! Хіба воно мені нужне, куди він іде? — засміявся, та й знову всівся на колоду, докурювати цигарку…

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1956
1510
3466
13026
38274
60361
1861998

Прогноз
2016

10.73%
7.97%
13.56%
0.61%
0.33%
66.80%
Online (15 minutes ago):20
20 guests
no members

Ваш IP:54.36.149.97