Велике свято малої ракетки

Останні новини

  • ПРОСО: ЧИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ КОЛІР?
    «Я щороку сію на своїй присадибній ділянці просо. І от у чому проблема: у позаминулому році після обмолоту я помітила, що серед звичайного жовтуватого проса де-не-де траплялося чорне на колір. А коли змолотили у минулому році, виявилося що тепер майже усе зерно чорного забарвлення. Не знаю, що й робити. Куди його можна використовувати? Чи можна його згодовувати хоча б курям? І чи його можна також застосовувати від пролежнів, як і звичайне просо? Лідія Петрівна РАДЧЕНКО, пенсіонерка, с.Бреусівка»
  • Ювелірні вироби виглядатимуть, ніби нові
    Хочете повернути блиск вашим улюбленим прикрасам?  Зробити це досить легко. Вам лише знадобляться: по одній столовій ложці солі, соди, засобу для миття посуду, склянка води та шматок алюмінієвої фольги.Відріжте шматок алюмінієвої фольги і покладіть на дно невеликої миски або склянки. Налийте гарячу воду в миску. Додайте сіль, соду, і рідину для миття посуду. Покладіть ювелірні вироби на фольгу і залиште на 5-10 хвилин.Промийте ювелірні вироби у прохолодній воді і протріть сухою м'якою тканиною.
  • «Бомбочки» для ванни
    Ваші дітки не завжди із задоволенням біжать у ванну? Можливо, це зміниться, коли ви зробите для них різнокольорові «бомбочки». Додаючи ті чи інші косметичні інгредієнти, ви підсилите корисні властивості «бомбочок». Згодом  ви й самі захочете купатися тільки з цими ароматними кульками. Залежно від настрою, можна додавати тонізуючі, заспокійливі, розігріваючі, пом’якшувальні та інші добавки.  Для прикладу пропонуємо вам кілька найпопулярніших рецептів.

Велике свято малої ракетки

Копия DSC09455Цей рік, 2018-й, для Козельщинського району і для Козельщини зокрема особливий: минає 300 літ відтоді, як заснувалося наше селище. Восени ця дата буде відзначатися урочисто, хоча підготовка почалася ще у минулому році.

Отож знаменному ювілею було присвячено великий спортивний турнір — відкритий чемпіонат Козельщинського району з настільного тенісу серед ветеранів (40 років і старші).
Перед початком змагання усіх учасників щиро привітав голова Козельщинської районної ради Юрій Марченко. Він побажав і спортсменам-землякам, і гостям нашого краю спортивних перемог, чудового відпочинку, покращення дружніх стосунків. А хвилин за десять до цього Юрій Борисович поділився зі мною своїми роздумами про подальший розвиток спорту та фізичної культури і в районі, і в Козельщині. До речі, завдяки сприянню голови райради зміцнилася спортивна база для настільного тенісу. Чудові сучасні «дошки» зустріли гостей у спортзалі Козельщинської школи. Додам від себе, що кілька років тому у Козельщині з’явився чудовий тренажерний зал, де охоче тренуються бажаючі як із райцентру, так і з інших населених пунктів району.
Тепер про настільний теніс. Як показала гра, до нас на турнір прибули учасники досить високого рівня майстерності: неодноразові чемпіони своїх міст і районів, областей. А наш сусід із Кобеляк — Сергій Покидько — у червні минулого року став переможцем у своїй віковій категорії Всеукраїнського турніру з настільного тенісу в Чернігові.
Головним суддею цього турніру був голова спортивного фізкультурного товариства «Колос» Володимир Станіславович Березовський, теж давній прихильник настільного тенісу. Десь чверть віку тому я познайомився з ним в одному зі спортивних закладів Козельщини. Пізніше він став тренером і підготував у Михайликах кількох талановитих юних спортсменів. Тоді разом із козельщанами вони вперше стали чемпіонами області з настільного тенісу серед школярів.
Великим натхненником і організатором свята малої ракетки став Микола Операйло. Нині він систематично грає у теніс, а в молодші роки — ми це добре пам’ятаємо! — йому не було рівних і у такій інтелектуальній грі, як шахи. Добре грав він і у футбол за лутовинівську «Спарту».
За грою, як і за чудовою працею, час минав неймовірно швидко. Ось і 16-а година. Перші підсумки і перші нагороди. У старшій віковій групі перемогу одержав Сергій Покидько з Кобеляк, другу сходинку посів Олексій Шиндель із Кременчука, а «бронзу» завоював Микола Заєць із Семенівки.
У молодшій групі лідирував кременчужанин Дмитро Олексієнко (у центрі на знімку внизу). Друге місце виборов Руслан Лещенко з міста Олександрії, а третє — Валерій Наку з Горішніх Плавнів.Копия DSC09556
Переможці отримали чудові цінні подарунки. Зокрема, Козельщинську ікону Божої матері.
Організатори турніру знайшли небайдужих людей, які відгукнулися і допомогли фінансово. Це Вячеслав Головко, Сергій Балабей, Андрій Тихомиров, Дмитро Орел, Сергій Сушко, Юрій Гармаш, Володимир Маранда і Віктор Сікач. Посильну допомогу надала й агрофірма «Добробут». Цьому посприяв виконуючий обов’язки керівника Вадим Скрипник.
Своєрідну допомогу організаторам спортивного заходу надав козельщанин-тенісист Валерій Горбань. Знаючи, що не всі можуть вживати цукор, Валерій приніс у буфет замість цукру екологічно чистий, цілющий мед.
Своєрідним розпорядником і контролером у холі школи була техпрацівниця-чергова Надія Яцура. За розпорядженням керівника РайСТ «Козельщина» Валентини Герцик, їжею та напоями пригощала спортсменів Наталія Савченко. Десь обідньої пори тут, у буфеті, разом з іншими побував і я. Спробував ще теплого пиріжка з капустою і посмакував горнятком запашної кави.

«Мерседесом» до Полтави

Десь тут, у спортзалі, повідомили мені друзі-спортсмени, має бути і Дмитро Олексієнко. Це, певно, головна інтрига козельщинського турніру. Що не кажи — майстер гри у настільний теніс! Але ж де він сам?
Дмитро виявився неподалік суддівської колегії. Тихенько стояв попід стіною і спостерігав за суперниками. Виявляється, перемагати суперника можна не лише за столом, але і на відстані: вивчати його, помічати плюси і мінуси, фіксувати сильні сторони, недоліки.
— Здрастуй, Дімо. Це я…
— Здрастуйте, мені приємно знову зустрітися.
— Ти, певно, уже й не пам’ятаєш, як років 15 тому їхали з Кременчука до Полтави. Ти вів свого новенького «мерседеса» досить упевнено...
До початку міжнародних змагань, які проводив голова Федерації області з настільного тенісу, майстер спорту М.Г.Закладний, залишалося близько години. І ми встигли. За кермом був Дмитро Олексієнко.
— І що ж найважливіше у настільному тенісі? — запитую у співрозмовника.
— Усе важливе, — замислюється спортсмен, — однак стан фізичний і, зокрема, ніг — для мене, наприклад, це головне.
Забігаючи наперед, скажу: прогнози виправдалися. Багато хто прагнув отримати перемогу над одним із кращих тенісистів Полтавщини, однак поки що і на цьому, козельщинському турнірі, не вдалося здійснити бажане.

Не гра, а стиль життя

Подібні турніри стають не лише ареною суперництва, а ще й поглибленим знайомством, можливістю поспілкуватися, обмінятися досвідом. Гра у настільний теніс стала для багатьох не просто цікавою грою, а стилем життя.
Під час спілкування багато чого пізнав нового або поновив у пам’яті цікаві факти із минулого.

Ірландіє, я тебе пам’ятаю!

І треба ж такому статися! Я і не знав, що Олександр Маславець, який прибув у Козельщину з Кременчука, був свого часу і в Ірландії на міжнародному турнірі з настільного тенісу спортсменів з інвалідністю.
— Але насамперед, Сашо, пригадай, коли ти вперше почав грати у настільний теніс? Мабуть, у тренера Сенченка?
— Ні, не в Сенченка, спочатку тренував Наум Якович Розенцвай. Я тоді начався у восьмому класі. Тренажерний зал розташовувався у Палаці культури імені Петровського. Було шість столів, тоді навіть черга існувала! Уявляєте? Черга до тенісного столу...
За плечима в Олександра Миколайовича десятки років гри у теніс. А дванадцять із них був тренером з настільного тенісу серед спортсменів з інвалідністю. Серед них і ті, у кого був діагноз — ДЦП, і навіть з ампутацією однієї з кінцівок. Варто знати, що лікарі-ортопеди і молодим, і не вельми молодим для оздоровлення пропонують — запам’ятайте! — настільний теніс і плавання. Серед учасниць пам’ятаю Таню. Її діагноз був пов’язаний із координацією рухів. І ось, пригадую, Таня виявляла вражаючу настирливість. Від утоми падала біля столу. Але, як вона сама потім говорила: «Після тренування я наче на світ народилася!» Втомленим повертався додому і тренер Олександр Миколайович. Адже кулька забита ним — за нею йде він. Кульку забиває Таня — він поспішає і за її кулькою.
Нові знайомства, вражаючі змагання і, звичайно, головний висновок: діагноз — це не присуд, це — перепона, яку треба подолати!

Отримав відзнаку й Олександр Герасимов зі Світловодська. На його життєвому календарі — сьомий десяток, а він, як і в двадцять, грає завзято, натхненно. Так тримати!
У чудовому настрої поверталися тенісисти з Козельщини, збагачені досвідом, незабутніми враженнями і новими знайомими у серці.

Олександр СИНЯГІВСЬКИЙ,
член президії Полтавської обласної федерації
з настільного тенісу

Фото Юрія ОПЕРАЙЛА

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
751
1626
4072
10947
32765
70044
1103091

Прогноз
1944

10.93%
6.41%
16.47%
0.62%
0.49%
65.07%
Online (15 minutes ago):22
22 guests
no members

Ваш IP:54.36.148.39