Матусю, я хочу бути красивою!

Останні новини

  • Перемогу в спартакіаді здобула команда «Енергетик»
    8 лютого у спортивному залі Козельщинської ДЮСШ відбулася районна спартакіада серед працівників підприємств, установ та організацій, метою якої є популяризація здорового способу життя, залучення працівників району до активних занять фізичною культурою та спортом. Організував і підготував захід місцевий осередок спорту — громадська організація ВФСТ «Колос».
  • Армспорт
    2 лютого у спортивному комплексі Полтавської аграрної академії відбулися чемпіонати області з армспорту серед чоловіків, жінок і молоді. Козельщинський район представляли вихованці ДЮСШ і дорослі спортсмени-ентузіасти боротьби на руках. У молодіжному чемпіонаті призерами змагань стали: у боротьбі на ліву руку — перше місце у Григорія Пособчука (ваг. кат. 60 кг), Сергія Джафарова (ваг. кат. 65 кг), Юрія Руденка (ваг. кат. 70 кг); друге місце дісталося Віті Коваленко (ваг. кат. 55 кг), а третє місце — Артему Іванку (ваг. кат. 70 кг).
  • ПРО СПОРТ, НАТХНЕННЯ І МРІЇ
    Як почнеш, так і завершиш — стверджує гарна українська промовка. Гарними спортивними справами наповнився перший місяць року — січень. Уже традиційно організатори від спорту проводять чемпіонат Козельщинського району та відкритий турнір з цього виду спорту серед ветеранів. Отже, мова сьогодні іде про чемпіонат.…П’яте січня, дев’ята година ранку. Спортивний зал Козельщинської школи переповнений. Очільник Козельщинської об’єднаної територіальної громади Олександр Троцький, вітаючи учасників, відзначив належні умови для розвитку настільного тенісу, зокрема закуплені фірмові тенісні столи, на яких не соромно проводити змагання і значно вищого рівня. Згадав Олександр Андрійович і свою причетність до цього виду спорту. Пригадав і оті перші покручені, облущені столи,...

Матусю, я хочу бути красивою!

з тортикомЗвертаюся до жителів Козельщинської громади, Полтавщини та всіх небайдужих людей на Україні! 

У родині Ольги Лавренко, жительки с.Панасівки, більше року тому, 7 березня 2017 року, сталася велика біда — постраждала маленька донечка Євгенія, отримавши хімічний опік стравоходу. Ця трагічна подія призвела до стенозу та непрохідності стравоходу 5-тирічної дівчинки. Лікування та первинні операції протягом 1,5 року зберегли життя Жені. Але повноцінним його назвати не можна. Харчування вона отримує через трубочку, введену до шлунка. Більше того, постійно перебуває під загрозою погіршення, ускладнень. Власне, просто життя дитини під загрозою!

Фейсбук 008Чому саме я пишу про цей випадок? Оля Лавренко — не просто моя односельчанка, вона однокласниця мого сина. Малими дітьми у далекому 1995 році вони пішли до Пригарівської школи. 11 років разом училися, зростали, мужніли. Для мене всі однокласники моїх дітей зовсім небайдужі. Родину ж Лавренків знаю близько 25 років. Це звичайна селянська трудова сім’я зі скромними статками. Власною нелегкою працею на землі, у сільському господарстві вони по цеглинці складали свій добробут. Виростили трьох чудових дівчат. Оля — найстарша із сестер. Завжди була енергійна, працьовита, впевнена у своїх силах. Тільки вкрай важкі життєві обставини змусили її звернутися за допомогою до людей. 
Після публікації на своїй сторінці у «Фейсбук» у травні цього року велика кількість Козельщан надали Лавренкам посильну допомогу. Зібрані кошти дали змогу лікуватися протягом трьох літніх місяців. Безмежна вдячність добрим людям за кожну гривню!Ларенко з трубочкою
Ні для кого не буде новиною, що безкоштовного лікування в Україні давно немає. А на складні хірургічні втручання розцінки просто захмарні. На ліки та супутні хірургічні матеріали при операції із заміни стравоходу необхідно близько 200 тисяч гривень. Такої суми у родини Лавренків, звісно, немає. Півтора року лікування у Полтаві та Києві «викачали» з бюджету родини всі можливі ресурси. Альтернативи, на жаль, не існує. Для повноцінного життя Євгенії необхідна ТЕРМІНОВА ОПЕРАЦІЯ. Це можливо в Україні, якщо буде достатньо коштів.
Тяжка хвороба — це випробування для будь-кого. Можна тільки дивуватися, скільки внутрішніх сил у малої дитини, яка перетерпіла стільки різних тяжких процедур, пов’язаних із лікуванням. Більше 50 наркозів за 1,5 року не кожному дорослому під силу. Женечка дуже мужня не по роках дівчинка. Разом із тим, — така симпатична, мила, тендітна, усміхнена.
А скільки терпіння та стійкості духу потрібно матері, по суті, ще зовсім молодій 29-річній жінці! Щоденно, щохвилинно бачити біль рідної дитини та пропускати його через своє серце…
Оля розповіла мені, яких зусиль їй вартувало умовити донечку зробити фото з трубочкою у животі. (Треба розуміти, що для публікації та звернення до благодійних організацій разом із медичними висновками, які надані, фото потрібне для підтвердження — у наш час стільки шахраїв розвелося). Женя сказала: «Мамо, прошу тебе, не роби більше таких знімків. 
Ларенко з мамоюЯ Ж ДІВЧИНКА! Я ХОЧУ БУТИ КРАСИВОЮ!»
Без сліз про це не можна навіть чути! Отож мама Оля, вся рідня та друзі повсякчас, на тлі щоденного болю та лікування, використовують кожен привід створити свято для дитини та маленьку радість для родини.
1 вересня Женя пішла перший раз у перший клас. Білі банти, біла мереживна блузочка, квіти, щасливе личко. Навіть нитка з носика на обличчі, що тримає залишки стравоходу, не зіпсувала чудового настрою. Женя була дуже задоволена шкільним святом і охоче пішла до 1 класу. Для неї це особлива подія – з надією, що зможе бути такою, як усі дітки. Декілька днів – і знову загострення. Не дивно. Організм ослаблений, відсутність імунітету. Знову чергова порція ліків.
Нещодавно, 14 вересня, у Жені Лавренко був 7-й День народження. Велике свято всієї родини. Подивіться на фото. Женя дуже красива — наша маленька принцеса. У дівчинки в руках святковий торт для діток-однокласників, яким вона по-справжньому навіть не може поласувати, як це зробив би будь-хто з нас. Хіба потримати в руках, зробити фото на пам’ять та понюхати. А потім мама Оля подрібнить маленький шматочок торта міксером, зробить з нього пюре, яке можна буде потроху ввести через трубочку у шлунок Жені. УЯВИЛИ?! Чи є в тому насолода? Дитина позбавлена задоволення навіть простої природної потреби відчувати смак їжі. 
Але надія на повернення до повноцінного життя є. Надія реальна. Подолати біду є великі шанси! Повторюся ще раз: для повноцінного життя Євгенії необхідна ТЕРМІНОВА ОПЕРАЦІЯ. Першу цеглинку для Женіної операції вже закладено. Дуже оперативно відгукнулась наша Козельщинська ОТГ. Згідно з діючою програмою «Турбота» вирішено питання допомоги у розмірі 5 тисяч гривень. Персонально велика подяка голові Козельщинської ОТГ Олександру Троцькому, апарату і виконкому нашої об’єднаної громади за виявлену чуйність.
Давайте допоможемо нашій маленькій Жені перемогти хворобу.
Звертаюся до всіх небайдужих: проявіть християнське милосердя.
Фермери, підприємці, підприємства, громадяни, у міру своїх фінансових можливостей не пошкодуйте грошей хворій дитині. Подаруймо цій славній дівчинці шанс на повноцінне життя. Ваші добрі справи – це невід’ємний плюс для вашої душі.
Телефон Ольги Лавренко: 096 699 15 52 (Київстар). Вона готова, за необхідності, надати підтверджуючі документи про хворобу своєї дочки Євгенії Лавренко. За півтора роки безперервного лікування таких медичних висновків та виписок-епікризів зібрана велика об’ємна тека.
Номери карток для допомоги:
Полтава банк (4029 0110 1027 5739) — картка Ольги Іванівни Лавренко;
Raiffeisen bank Aval (4188 3730 2541 3094) — картка Ольги Іванівни Лавренко;
Приватбанк (5168 7573 1615 1150) — картка Лавренко Марини Іванівни (це рідна тітка Жені).

P.S. На моїй сторінці у «Фейсбук» була виставлена публікація про нашу Женю. За 4 дні постом поділилися 550 людей. Такий широкий розголос уже діє: невеликими «краплинками» на рахунок почали надходити гроші від козельщан. Та найбільш несподіваним став дзвінок із Польщі. Коли була вже поставлена крапка у даній статті, мені подзвонила Оля. У голосі радість: їй зателефонувала чемна польська пані (вочевидь обізнана з лікуванням подібної травми), яка прочитала публікацію на ФБ, та запитала чи потрібен конкретний лікарський засіб польського виробництва. Оля сказала, що ці ліки дійсно приписані Жені, використовуються постійно, тривалий час, досить дорогі на Україні. Пані пообіцяла передати ліки зі знайомою, яка найближчими днями приїде до Полтави. Звісно, будь-яка допомога доцiльна. 
Оля Лавренко висловлює всім небайдужим та милосердним людям подяку від усього материнського серця. Вірю, що «з миру по нитці» буде зібрана необхідна сума. Світ не без добрих людей! Нехай вас Бог оберігає!

Наталія Триль,
пенсіонерка, с.Пригарівка

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
1712
2177
10806
16987
46260
57730
1927714

Прогноз
1656

10.48%
8.47%
13.32%
0.61%
0.32%
66.80%
Online (15 minutes ago):17
17 guests
no members

Ваш IP:54.197.24.206