Незвичайна кав’ярня у Лутовинівці для надзвичайних відвідувачів

Останні новини

  • Будівничий соборів наших душ
    На жаль, нині у школі прозу видатного українського літератора Олеся Гончара вивчають дуже стисло. Але він — саме той письменник, котрий своїми емоційно насиченими текстами підкреслює загальнолюдські цінності, спонукає до всебічного розвитку.
  • До 100-рiччя вiд дня народження Олеся Гончара: улюбленi цитати
    «Дорожіть днем — ось що я вам скажу, молоді! Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе — хто іскрить! … Зоставте ж слід…Не бляшанку з-під шпротів, покинуту на Скарбному, не купу сміття, а таке, щоб людей радувало — близьких і далеких… Дорожіть, дорожіть миттю, синочки! Бо ГЕСи плануються, все на світі планується — не планується одна тільки смерть» («Собор»)
  • Гончар у моєму житті
    Собор душі… Коли я вперше почула цей вислів, то навіть не знала, кому він належить. Собор — це християнський храм, куди приходять люди, щоб очистити свою душу. Це добро, краса, сама чистота й духовність. Духовні цінності не можна вимірювати їжею чи речами, адже нашим душам потрібні любов, доброта, милосердя, тобто все, що робить людину кращою, піднімає над мізерним і буденним у вищі сфери духу.

Незвичайна кав’ярня у Лутовинівці для надзвичайних відвідувачів

каярняЮні поети з усього району традиційно зібралися на чергове засідання поетичної вітальні «Росинка», що упродовж багатьох років об’єднує творчо обдарованих дітей і служить своєрідним вікном у велику поезію для тих, хто пізнав таїну слова душею, хто розкриває його багатогранний світ своїми, ні на чиї не схожими барвами. Цього разу творців слова приймала «Поетична кав’ярня» в Лутовинівській загальноосвітній школі I-II ступенів. На три години звичайний клас перетворився на справжню кав’ярню зі своєрідним дизайном, меню і гостями, які смакували не лише кавою, а й поетичними та прозовими доробками «власного приготування». А креативне меню пропонувало відвідувачам духмяний цілющий чай «Життєдайний», поетичний коктейль «На порозі весни» від землячки-поетеси, екзотичну страву «Буріме» та інші дивинки з літературних ухилом.


На столах — оригінальні скатерки в тон, солодощі, філіжанки з кавою і листівки-меню ручної роботи, з кавових зерняток – картина, інші деталі інтер’єру, креативні стенди на стінах на кавово-поетичну тематику. Увесь цей надзвичайний дизайн — справа рук творчого колективу вихованців освітнього закладу та їхнього наставника й натхненника, учительки української мови і літератури Ірини Олександрівни Ворони. Композиції з кавових зерен — це роботи членів гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Фантазія», діти у такий спосіб реалізовували метод проектів під керівництвом талановитої вчительки Віти Анатоліївни Мудряк. Художнє обрамлення заходу, технічна підтримка — вдалий експеримент тандему учителів Алли Олексіївни Іващенко й Алли Валеріївни Радченко.
Свято розпочалося хореографічною композицією дівчат-восьмикласниць «Добрий ранок, Україно», яка переконала глядача у неповторності кожного прийдешнього дня. Ведучі незвичайного свята І.О.Ворона та восьмикласниця Анастасія Крамаренко повідали нам про особливі події цьогорічної літературної весни, серед яких 100-річчя від дня народження славетного Олеся Гончара, день народження нашого земляка із села Винників Олеся Волі, (до речі, цій події будуть приурочені цьогоріч «Олесеволівські» читання на базі Бреусівської загальноосвітньої школи I-III ст.). А 21 березня відзначали Всесвітній день поезії.
Після цього перед учасниками дійства з’явився молодий Олесь Гончар, у якого перевтілився учень 6 класу Артур Казанко і зачитав щоденникові записи письменника воєнних літ, де історичні факти проходять через авторську свідомість, де йде осмислення вічного і скороминучого.
Справжньою родзинкою свята стала для учасників заходу, — а їх було близько п’ятдесяти — зустріч з неординарною особистістю, мамою, бабусею, берегинею родинних цінностей, місцевою поетесою Зоєю Кирилівною Михно. Закохана в увесь світ, вона не просто пише вірші — у слові виливає своє бачення світу, бажання зробити його добрішим. Деякі з її поетичних рядків перевертають внутрішній світ, змінюють бачення життя, знищують ущент сумніви щодо потреби жити тільки правдою. За її словами, «усе можна переписати начисто, — твір, поему, цілу книгу, — і лише сценарій власного життя пишеться начисто, без чернетки». Тим самим поетеса дає настанову молодим жити так, щоб не соромитися у майбутньому своїх вчинків. Спогади Зої Кирилівни про свою бабусю, батьків, родинне виховання вражали до сліз дорослих і юних, підказували, ким і чим дорожити нам сьогодні, як зберегти пам’ять про рідних пращурів, про цілу епоху.
Ну, а далі у поетичному меню був такий собі енергетичний напій (а насправді читання поезій) під назвою «Юність у творчості», який підготували учні, що з’їхалися з усіх шкіл району, традиційно читаючи власні творіння. Очікувано радували присутніх вірші Анастасії Лашко, поезію у переплетенні з музикою дарував Назарій Зіненко (учні Козельщинської ЗОШ I-III ст.), вражали образністю рядки Тетяни Телятник і Анастасії Чернявської (Бреусівська ЗОШ I-III ст.), Валерії Соколюк (Мануйлівська ЗОШ I-III ст.), Дарини Михайленко (Новогалещинська ЗОШ I-III ст.), вселяли віру в добро «Дива весни» наймолодшої учасниці Олександри Чернявської та поетичні зернята весняної тематики Олени Верхогляд (Сушківська ЗОШ I-II ст.). І нехай не всі прочитані твори відповідали суворим вимогам віршування, та через них відкривалися одне за одним віконця дитячих душ, чистих, відвертих і таких добрих. Були поезії про весну і кохання, про природу й екологічні проблеми, про війну й героїв, що віддали життя за свободу України, та найбільше з почутого присвячувалося мамі — найсвятішому образу на землі.
Разом із дітьми дарували свою творчість і вчителі-наставники. Сколихнув душу образок про маму Валентини Сергіївни Маник, учителя історії Оленівської загальноосвітньої школи I-III ст., справжньою несподіванкою стали поезії, подаровані Людмилою Григорівною Горпинченко, вчителем інформатики, заступником директора Козельщинської ЗОШ I-III ст.
Не обійшлося і без творчих експериментів, до яких долучили гостей вихованці гуртка поетичного слова Лутовинівської школи. Відвідувачі кав’ярні опановували буріме – літературну гру, що полягає у створенні віршів, частіше жартівливих, на задану тему, а в нашому випадку — на тему весни.
На закінчення цієї феєричної імпрези учасники вкинули по зернятку у справжній ручний кавовий млинок, водночас виголошуючи свої враження, побажання і мрії. Бажали миру на землі, добра усім дітям і дорослим, здоров’я і творчого натхнення Зої Кирилівні, що розчулило жінку вкрай і водночас таки справді дало наснагу творити далі. А ще дякували організаторам і сподівалися на подальші зустрічі в поетичному колі. Упродовж творчого спілкування разом з нами був директор закладу Віталій Іванович Клипаченко, який і колектив однодумців і гостей надихав на творчий підхід.
Воістину слово об’єднує. Так і залишився нерозгаданим феномен поезії, а це значить, що жити їй вічно, не знати шаблонів і кордонів, об’єднувати і надихати все нових і нових її прихильників, усіх, хто залюблений у рідну мову, у красу, намальовану словом.

У «Поетичній кав’ярні» смакувала кавою і віршувала Тетяна Бутенко,
член НСЖУ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

ЛОГОТИПчик

Статистика

Сьогодні
Вчора
За тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий
За всі дні
161
1801
5450
13924
31483
114877
1479892

Прогноз
1824

12.20%
5.86%
14.67%
0.52%
0.39%
66.36%
Online (15 minutes ago):50
50 guests
no members

Ваш IP:54.224.103.239